Озимі зернові та ріпак перебувають у стані зимового спокою.

Скрізь до встановлення снігового покриву мишоподібними гризунами заселено 5-35, макс. 60-80% (Кіровоградській, Івано-Франківської області) обстежених площ озимих зернових та враховується 0,5-4 жилих колоній. На 3-56% площ озимого ріпаку нараховується 0,5-4, макс. 5 жилих колоній. Через затоплення нір опадами відмічено зниження їх кількості на 5-30% (Івано-Франківська, Рівненська, Херсонська обл.). Багаторічні трави, неугіддя заселені гризунами на 15-100%, де обліковують 2-5, макс. 6 жилих колоній на гектар (неугіддя Дніпропетровської області) з 2-10 норами.

Інтенсивність подальшого розвитку, поширення, а також рівень шкідливості будуть визначатися погодними умовами та ефективністю винищувальних заходів, які здійснюють на площах зі щільністю гризунів понад 3-5 колоній на гектар, застосувуючи родентициди.

Аналізом виїмок продовольчого та фуражного зерна у зерносховищах, складських приміщень на наявність комірних шкідників встановлено, що фуражна пшениця у господарствах Кіровоградської області слабо заражена борошноїдом, фуражний ячмінь у Рівненській області слабо заселений комірними кліщами. В партії гороху в Рівненській області виявлено 2 екз. брухусу на виїмку. Обстеженням зерна пшениці, ячменю, кукурудзи в інших областях комірних шкідників не було виявлено.

Отже, контроль за станом зерна та зернопродуктів, що зберігаються слід проводити постійно і в разі виявлення живих комірних шкідників приступити до знезараження збіжжя через фумігацію дозволеними препаратами відповідно до діючих регламентів застосування. За пониження температури повітря нижче -5ºС можна провести охолодження зерна пасивним (відчинення дверей, вікон) або активним способами, що негативно вплине на розвиток комірних шкідників.

В господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав.