Часті запитання та відповіді

Запитання – відповіді


1    Повноваження Держпродспоживслужби      

  Згідно з Положенням про Державну службу України                            з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів у межах повноважень, передбачених законодавством. 

    Основними завданнями Держпродспоживслужби є:

     1) реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері;

      2) здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), здоров’ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами та іншими об’єктами санітарних заходів, застосуванням санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, тварин та рослин з території інших держав або карантинних зон, вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, законодавства щодо зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, показників вмісту шкідливих для здоров’я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері туризму та курортів, за якістю зерна та продуктів його переробки, за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, за діяльністю суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини);

        3) здійснення контролю за виконанням фітосанітарних заходів;

        4) здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності;

        5) здійснення метрологічного нагляду;

        6) здійснення в межах компетенції контролю за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров’я населення.


2    Режим роботи гарячих ліній Держпродспоживслужби   

 Цілодобовий, 044-364-77-80, 050-230-04-28


3    Роз'яснення щодо вирішення питань заявників Держпродспоживслужбою, які зареєстрували звернення на урядовій "гарячій лінії"        

  Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015                 № 667 затверджено Положення про Держпродспоживслужбу, згідно з яким Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

      Керівники самостійних структурних підрозділів територіальних   органів    Держпродспоживслужби,   на      які покладено здійснення повноважень Держпродспоживслужби у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення, забезпечують виконання функцій щодо затвердження та підписання передбачених законодавством документів, повноваження щодо затвердження та підписання яких належить до компетенції головних державних санітарних лікарів відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), у межах повноважень відповідного територіального органу. 


4    Порядок та підстави проведення перевірок за місцем ведення підприємницької діяльності та який обов'язковий перелік документів при проведенні перевірки        

   Перевірки, які проводяться в сфері захисту споживачів

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), в тому числі при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у сфері захисту прав споживачів, визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон).

Відповідно до Закону діяльність органів державного нагляду (контролю) щодо виявлення порушень вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг є державним наглядом (контролем).

При цьому, заходи державного нагляду (контролю) – планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Законом встановлено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. 

Підстави для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) визначаються статтею 6 Закону.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою.

У разі проведення позапланової перевірки за зверненням фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт перевірки.

У разі необхідності вжиття заходів реагування на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.


Перевірки, які проводяться з питань фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сферах карантину і захисту рослин, насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин та ГМО у відкритих системах визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пункту 5 статті 7 Закону перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).


Перевірки, які проводяться в сфері державного контролю харчових продуктів

         Відповідно до частини шостої статті 2 закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов’язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (далі – Закон України), виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю. Державні інспектори та державні ветеринарні інспектори під час здійснення заходів державного контролю мають право безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час їх роботи.

Перелік розпорядчих документів, які видає орган державного контролю для здійснення заходів державного контролю (планового/позапланового), а також підстави для їх видачі визначені статтею 7 Закону.

Державні інспектори та державні ветеринарні інспектори під час здійснення заходів державного контролю мають право видавати приписи щодо усунення порушень Закону України, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

Оператори ринку харчових продуктів несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону України та законодавства про харчові продукти та корми відповідно до частини першої статті 65 Закону України та статті 16622 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підставою для проведення планового заходу державного контролю є наявність оператора ринку в щорічному плані державного контролю в сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини, який складається відповідно до статті 25 Закону України. 

Перелік підстав для проведення позапланових заходів державного контролю в сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини визначені частиною першою статті 6 Закону та частиною четвертою статті 18 Закону України.


5    Умови та терміни здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності після звернення споживача до підрозділу Держпродспоживслужби.    Державний нагляд (контроль) в сфері захисту споживачів

Відповідно од статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» однією з підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)  є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Отже, після отримання Держпродспоживслужбою звернення споживача про порушення його законних прав, за наявності обґрунтованих підстав, а також за наявності інформації про найменування та адресу суб’єкта господарювання, яким порушено вимоги законодавства, відповідний структурний підрозділ Держпродспоживслужби надає погодження на проведення такої перевірки та разом зі скаргою споживача та дорученням щодо вжиття заходів згідно з чинним законодавством направляє його відповідному територіальному органу Держпродспоживслужби.  Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» про зазначені дії інформується також заявник.


Державний нагляд з питань фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва

Умови, підстави та термін здійснення позапланових заходів визначені статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».


Державний нагляд (контроль) в сфері безпечності харчових продуктів 

Згідно із вимогами статті 6 Закону України 

«Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» однією з підстав для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). 

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

 Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 7 

«Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності якого здійснюється захід.


ЗАХИСТ СПОЖИВАЧІВ


6    Процедура повернення неякісного товару (по видам)  

  Стосовно непродовольчих товарів

Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми або заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника) у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік – недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті).

У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені частиною першою статті 8.

Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.

Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а щодо технічно складних побутових товарів - після пред’явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Вимоги споживача, передбачені статтею 8, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.



Стосовно непридатних харчових продуктів

Частиною восьмою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов’язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти. Розрахунки із споживачем у такому разі проводяться в порядку, передбаченому абзацом третім частини сьомої цієї статті.

7    Гарантійний термін споживання товарів   

 Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» дає визначення такого поняття як «гарантійний строк». Так гарантійний строк – це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування, а також інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Статтею 7 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.

Гарантійні зобов'язання у будь-якому випадку включають також будь-які зобов'язання виробника (виконавця) або продавця, передбачені рекламою.

Крім того, відповідно статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів», для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком.

Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.

Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

На сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час передачі товару споживачеві не збігаються, гарантійний строк обчислюється починаючи від дня передачі товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складення - від дня їх здійснення, а якщо день передачі, установки (підключення) чи складення товару, а також передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладення договору купівлі-продажу, - від дня укладення договору купівлі-продажу.

Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об'єкта будівництва - не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві.

При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті.

Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.

При обміні товару його гарантійний строк обчислюється заново від дня обміну.

Гарантійне зобов'язання припиняється на загальних підставах, передбачених Цивільним кодексом України.

Гарантійне зобов'язання не припиняється у разі неможливості виконання такого зобов'язання з причини відсутності необхідних для його виконання матеріалів, комплектуючих або запасних частин.


8    Перелік товарів, які не підлягають поверненню  

  Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів».

До згаданого Переліку входять: 

продовольчі товари, лікарські препарати та засоби,  предмети сангігієни; 

непродовольчі товари:

-    фотоплівки, фотопластинки, фотографічний папір;

-     корсетні товари парфумерно-косметичні вироби;

-      пір'яно-пухові вироби;

-     дитячі іграшки м'які;

-     дитячі іграшки гумові надувні;

-     зубні щітки;

-     мундштуки;

-     апарати для гоління;

-     помазки для гоління;

-     розчіски, гребінці та щітки масажні;

-     сурдини (для духових музичних інструментів);

-     скрипічні підборіддя;

-     рукавички;

-     тканини;

-     тюлегардинні і мереживні полотна;

-     килимові вироби метражні;

-     білизна натільна;

-     білизна постільна;

-     панчішно-шкарпеткові вироби;

-     товари в аерозольній упаковці;

-     друковані видання;

-     лінійний та листковий металопрокат, трубна продукція, пиломатеріали, погонажні (плінтус, наличник), плитні матеріали (деревноволокнисті та деревностружкові плити, фанера) і скло, нарізані або розкроєні під розмір, визначений покупцем (замовником);

-     аудіо-, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування із записом;

-     вироби з натурального та штучного волосся (перуки);

-     товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки для годування тощо);

-     інструменти для манікюру, педикюру (ножиці, пилочки тощо);

-     ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.


9    Заміна медичних препаратів у разі алергічної реакції на них    

Складність ситуації в таких випадках полягає в тому, що відповідно до статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач, придбавши товар належної якості, у випадку якщо він йому не підійшов з якихось причин або не може бути використаний за призначенням, має право в першу чергу на обмін такого товару протягом 14 днів з моменту придбання за умови збереження його товарного вигляду, споживчих властивостей, пломб, ярликів, а також розрахункового документу. 

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 172 затверджено Перелік товарів, належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), до якого входять лікарські препарати та засоби, а також парфумерно-косметичні вироби. Тому, лікарські препарати та засоби і косметика належної якості, навіть за умови збереження їх товарного вигляду (цілісності упаковки) не підлягає обміну (поверненню) з підстав, зазначених у статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів». 

    Алергія чи інша індивідуальна реакція споживача на згадану продукцію не свідчить про неналежну її якість та, на жаль, не може бути підставою для розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. 


10    Повернення ліків у аптеки.  Чи підлягають поверненню/обміну лікарські засоби, медичні прилади та інші вироби медичного призначення? Порядок їх повернення/обміну.   

 Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» поверненню підлягають лікарські засоби та вироби медичного призначення неналежної якості. 

Повернення та обмін такої продукції проводиться в порядку статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Лікарські препарати та засоби належної якості не підлягають обміну/поверненню, оскільки входять до  Переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів».


11    Як діяти покупцю, який через необережність розбив у магазині товар 

   Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» суб'єкти господарювання повинні забезпечити відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування – вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці. 

Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник.

Відповідно до статті 668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару. Тобто, до моменту розрахунку споживачем за товар, ризик пошкодження лежить на продавцеві (суб’єктові господарювання), а споживач не повинен сплачувати кошти за розбитий/зіпсований товар. 

При цьому, відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.


12    Як діяти покупцю, якщо вартість товару на касі відрізняється від ціни заявленої у магазині/інтернет магазині    

 Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на своєчасність та достовірність інформації про продукцію, до якої відноситься і інформація про ціну продукції. 

Якщо ж ціна, вказана на ціннику, та ціна на продукцію в чеку відрізняється, споживач має право звернутися до адміністрації магазину. 

В будь-якому випадку, різниця у ціні в чеку та на ціннику є порушенням права споживача, тому споживач має право звернутися до органів захисту споживачів з відповідною скаргою за наявності підтвердження факту порушення.


13       Для реєстрації звернення до Держпродспоживслужби заявник має повідомити назву суб'єкта господарювання та його адресу   

   Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частиною третьою статті 7 згаданого Закону встановлено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначається місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід.

Таким чином, для вжиття заходів згідно з чинним законодавством в межах компетенції Держпродспоживслужби, зокрема у сфері захисту споживачів, необхідна інформація про точну адресу, назву і організаційно-правову форму (ФОП, ПП, ТОВ тощо) суб’єкта господарювання.


14    Чи зобов'язаний підприємець забезпечити наявність книги скарг та пропозицій у приміщенні ведення підприємницької діяльності та чи має буди наявний куточок споживача у цьому ж приміщенні    

Суб’єкти господарювання сфери торгівлі при здійсненні своєї діяльності повинні дотримуватись вимог чинного законодавства, у тому числі Закону України «Про захист прав споживачів» та Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 10 Порядку суб'єкти господарювання повинні забезпечити наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 168 «Про внесення змін до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» внесені зміни до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833. Відповідно до цих змін скасовано обов’язкову наявність книги відгуків та пропозицій у суб’єктів господарювання сфери торгівлі.

    Разом з цим, Законом України «Про звернення громадян» передбачено, що громадяни мають право звернутися до підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.


15    Умови та порядок повернення/обміну споживачем придбаного товару та/або повернення сплачених коштів за товар/послугу у разі: 

а) придбання товару належної якості, який не підійшов споживачеві за певними характеристиками;

6) придбання товару неналежної якості (виробничий брак, внаслідок неправильного зберігання або транспортування тощо);

в) отримання послуги неналежної якості. 

У які строки після здійснення придбання товару споживач має право на його повернення/обмін, які документи для цього він має надати.    а) У разі придбання товару належної якості відповідно до статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару.

При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.


б) Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків у товарі споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми або заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік – недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

При пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред’явлення або за згодою сторін в інший строк.

Вимоги споживача, передбачені статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів», не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Вимоги споживача, передбачені статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів», розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а щодо технічно складних побутових товарів - після пред’явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Також статтею 17 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи.


в) Відповідно до статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Зазначені вимоги можуть бути пред'явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

        Про відступи від умов договору та інші недоліки в роботі (послузі), що не могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття, споживач зобов'язаний повідомити виконавцеві не пізніше трьох діб після їх виявлення.


16    Куди може звернутися споживач у разі відмови продавця/виконавця у поверненні/обміну товару або поверненні коштів за неякісно надану послугу? 

Порядок звернення споживача до Держпродспоживслужби.

 Яку інформацію про продавця/виконавця споживач повинен обов'язково зазначити при зверненні до Держпродспоживслужби для належного розгляду звернення?    У разі відмови з боку продавця в реалізації однієї із вимог, передбачених статтями 8, 9 та 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право звернутися до Держпродспоживслужби або її територіальних органів в областях та місті Києві зі зверненням про порушення законодавства про захист прав споживачів, оформленим відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», до якого додати підтверджуючі документи.

Для здійснення заходів згідно з чинним законодавством в межах наданих повноважень Держпродспоживслужбі та її територіальним органам в областях та місті Києві від споживача необхідна інформація про найменування, організаційно-правову форму (ФОП, ПП, ТОВ тощо) та точну адресу суб’єкта господарювання, яким порушено вимоги законодавства.


17    Яку інформацію повинен надати споживачеві продавець/виконавець перед придбанням продукції (замовленням послуги) в інтернет-магазині?

 Які підтверджуючі факт придбання/замовлення та оплати документи продавець/виконавець повинен надати споживачеві при придбанні/замовленні в інтернет-магазині?    Частинами другою та третьою статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» (право споживача у разі укладення договору на відстані) передбачено, що перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про:

1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;

2) основні характеристики продукції;

3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;

4) гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом продукції;

5) інші умови поставки або виконання договору;

6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг;

7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;

8) період прийняття пропозицій;

9) порядок розірвання договору.

У разі ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно із Законом.

Факт надання інформації відповідно до вимог частини другої цієї статті повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку.

Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв'язку і оплачується через оператора телекомунікаційних послуг.

Якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов'язків для споживача.

У разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв'язку з поверненням продукції.


18    Порядок проведення експертизи продовольчих товарів, лікарських засобів та інших товарів у разі, якщо споживач має сумнів у їх належній якості і бажає перевірити якість придбаного товару.    Стосовно непродовольчих товарів та лікарських засобів 

Статтею 17 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Також, споживач може самостійно за власним бажанням звернутися за проведенням експертизи до однієї з установ, які мають право проводити такі випробовування (поза рамками статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів»). Результати такої експертизи матимуть значення при зверненні, наприклад, споживача до суду для вирішення спірного питання із суб’єктом господарювання.

З переліком акредитованих органів з оцінки відповідності із зазначенням їх назв, адрес та узагальненої галузі акредитації можна ознайомитися на офіційному сайті Національного агентства з акредитації України.


19    Чи всі суб'єкти господарювання зобов'язані мати електронні платіжні засоби та приймати для оплати банківські платіжні картки?    

Статтею 17 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» встановлено, що суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).

Виключення щодо обов'язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) встановлені пунктом 2 згаданої постанови


20    Права споживача у разі, якщо продавець при придбанні/замовленні вказує ціну на товар/послугу, яка відрізняється від тієї, що була зазначена на ціннику/у прейскуранті, каталозі, рекламі тощо.     Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на своєчасність та достовірність інформації про продукцію, до якої відноситься і інформація про ціну продукції. 

Якщо ж ціна, вказана на ціннику, та ціна на продукцію в чеку відрізняється, споживач має право звернутися до адміністрації магазину. 

В будь-якому випадку, різниця у ціні в чеку та на ціннику є порушенням права споживача, тому споживач має право звернутися до органів захисту споживачів з відповідною скаргою за наявності підтвердження факту порушення.


    

КОНТРОЛЬ ЗА ЦІНАМИ


21    Чи здійснюють органи державної влади контроль за цінами на товари та послуги. Ціни на які товари та послуги підлягають державному регулюванню. 

Порядок звернення споживача до органів державної влади стосовно підвищення цін на товари та послуги?   

 Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі - Положення), одним з завдань Держпродспоживслужби є здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. 

Закон України «Про ціни і ціноутворення» (далі – Закон) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Статтею 10 Закону визначено, що суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни та державні регульовані ціни.

Державні регульовані ціни запроваджуються відповідно до статті 12 Закону на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

При цьому, статтею 13 Закону передбачено здійснення державного регулювання цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів), а також запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни. 

Наразі, державні регульовані ціни запроваджено, зокрема, на комунальні послуги, лікарські засоби, продовольчі товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення, послуги зв’язку, послуги з перевезення пасажирів, а також інші товари та платні послуги. 

Вичерпний перелік питань стосовно дотримання суб’єктом господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін визначено в уніфікованій формі акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, затвердженій наказом Мінекономіки від 26.08.2020 № 1637, зареєстрованим в Мін’юсті 16.09.2020 за № 893/35176.

Письмове звернення щодо порушень суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін надсилається поштою або передається громадянином до Держпродспоживслужби або її територіальних органів особисто чи через уповноважену ним особу. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Для всебічного, об’єктивного розгляду та вжиття відповідних заходів реагування громадяни у своєму зверненні мають зазначати найменування суб’єкта господарювання, адресу його місцезнаходження та здійснення господарської діяльності, а також у разі наявності додавати копії документів, які підтверджують взаємовідносини з суб’єктом господарювання та/або вказують на порушення законних прав громадян, а саме копій договору, квитанцій, платіжних документів, актів – претензій, звернень до суб’єкта господарювання та його відповідей тощо.


САНІТАРНЕ ТА ЕПІДЕМІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ


22    Санітарні вимоги перебування в закладах (освіти, розважальні)   

 Санітарні вимоги перебування людей в закладах освіти, розважальних закладах на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби викладені в постановах головного державного санітарного лікаря України на сайті МОЗ за посиланням https://moz.gov.ua/golovnij-derzhavnij-sanitarnij-likar-ukraini: постанова № 55 від 22.09.2020 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанова № 54 від 18.09.2020 Про затвердження протиепідемічних заходів в деяких закладах фізичної культури та спорту на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), постанова № 50 від 22.08.2020 «Про затвердження протиепідемічник заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанова № 45 від 04.08.2020 «Про внесення змін до Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів під час проведення культурно-мистецьких заходів на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)


23    Процедура реагування на скарги про недотримання санітарних вимог    

Під час розгляду звернень громадян щодо недотримання санітарних вимог Держпродспоживслужба керується вимогами Закону України  «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідно до якої звернення громадян є підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю). Державний нагляд здійснюється за суб’єктами господарювання. 

Якщо у зверненнях/скаргах фізичної особи (фізичних осіб) йдеться мова про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю – Держпродспоживслужба спрямовує таке звернення до територіальних органів для розгляду в межах повноважень та організацією (за необхідністю) заходів державного нагляду (контролю).

Якщо на адресу Держпродспоживслужби надходить звернення, яке не відноситься до повноважень служби – таке звернення на підставі статті 7 Закону України  «Про звернення громадян» спрямовується для розгляду відповідному державному органу, а заявнику надається про це відповідь. 


24    Повноваження СЕС (якщо не передали МОЗ)   

 Відповідно до Постанови КМУ  від 10.09.2014  № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»  повноваження Державної санітарно-епідеміологічної служби передані до Держпродспоживслужби, крім повноважень у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), питань у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників). 

          Таким чином,  відповідно до Положення Держпродспоживслужба  є центральним органом виконавчої влади,  який реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення. 

    Держпродспоживслужба проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу, видає відповідні висновки; здійснює у межах компетенції контроль за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей; бере участь у проведенні санітарно-епідеміологічних розслідувань, спрямованих на виявлення причин та умов, що призводять до виникнення і поширення інфекційних хвороб, харчових отруєнь, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень, здійснює державний нагляд за використанням пестицидів.


25    Проведення санітарно-епідеміологічного нагляду (умови та вимоги)   

 Відповідно до Положення про Держпродспоживслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, одним із основних завдань Держпродспоживслужби є реалізація державної політики у сферах санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).

Статтею 39 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначено, що державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

     Надання адміністративних послуг, у т.ч. документів дозвільного характеру, здійснюється відповідно до вимог законів України «Про адміністративні послуги», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».  

     Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян. 

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон).

      Згідно з абзацом третім статті 1 Закону заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються відповідно до річних планів.

      Підставами для проведення позапланових заходів відповідно до статті 6 Закону, зокрема, є подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням, перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. 

      Відповідно до частини першої статті 4 Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.  


26    Які профілактичні та протиепідемічні заходи щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби ( COVID -19) здійснює на об'єктах нагляду під час загальнодержавного карантину Держпродспоживслужба?   

На виконання доручень  Прем’єр-міністра України, протокольних доручень Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, постанов Головного державного санітарного лікаря України територіальними органами Держпродспоживслужби посилено державний нагляд (контроль) за дотриманням санітарного законодавства на об’єктах нагляду, згідно встановлених вимог щодо здійснення протиепідемічних заходів на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби    (COVID-19).

          Держпродспоживслужба спільно з органами влади та місцевого самоврядування здійснює перевірки  дотримання встановлених вимог в умовах карантину на об’єктах нагляду, зокрема щодо дотримання режиму носіння захисних масок, соціальної дистанції та здійснення визначених заходів дезінфекції в закладах громадського харчування, на об’єктах торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, ринках, у дошкільних закладах, закладах загальної середньої освіти, закладах вищої та середньої  освіти, гуртожитках освітніх закладів, у громадському транспорті тощо.


ФІТОСАНІТАРНА БЕЗПЕКА


27    Карантин рослин           

  Правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державної влади, їх посадових осіб, права і обов’язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів, і становить частину законодавства України щодо                             захисту життя та здоров’я рослин визначені Законом України "Про карантин рослин" та регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 № 1177 "Деякі питання реалізації Закону України "Про карантин рослин"


ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА


28    Щеплення тварин, чи має воно бути на безкоштовній основі         

     Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2008 № 413 “Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, та переліку послуг спеціалістів ветеринарної медицини, які провадять ветеринарну практику, за здійсненням обов’язкових або необхідних протиепізоотичних заходів та розмірів їх оплати” Держпродспоживслужба проводить планові лабораторно-діагностичні дослідження, заходи з профілактики, в тому числі і щеплення за рахунок коштів державного бюджету проти хвороб, перелік яких затверджений вказаною постановою.

29    Видача (призупинення) ліцензій на ветеринарні препарати    Відповідно  до  пункту  33  частини  першої  статті   7  Закону   України від 02.03.2015 № 222-VII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі — Закон № 222) ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як виробництво ветеринарних препаратів.

У статті 10 «Оформлення та подання документів до органу ліцензування», статті 11 «Документи, що подаються для отримання ліцензії», статті 12 «Порядок прийняття заяви про отримання ліцензії до розгляду та підстави для залишення її без розгляду», а також статті 13 «Розгляд заяви про отримання ліцензії, відмова у видачі ліцензії, видача ліцензії» Закону № 222 визначено Порядок видачі ліцензій органом ліцензування.

Наразі, перелік підтвердних документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, визначено:

- пунктом 7 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва    ветеринарних препаратів, затверджених постановою    Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 808 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів». Законом № 222 не передбачено процедуру    призупинення ліцензій.

Натомість, у статті 16 Закону № 222 визначено порядок зупинення та відновлення дії ліцензії та анулювання ліцензії.


30    Вимоги до ветеринарних документів   

 Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» ветеринарні документи відносяться до документів дозвільного характеру. Їх видача, анулювання та поновлення здійснюються відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ветеринарну медицину» (далі – Закон).

Стаття 32 Закону передбачає, що об’єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду супроводжуються відповідними ветеринарними документами при їх переміщенні.

Порядок видачі ветеринарних документів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 857 (далі - Порядок).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що під час прийняття рішення про видачу ветеринарного документа для переміщення тварин перевіряється наявність необхідних ветеринарних обробок, умов карантинування тварин, наявність результатів відповідних досліджень.

За результатами безпосереднього огляду та перевірки поданих документів, суб’єкти, зазначені в абзацах першому - третьому і п’ятому пункту 4 цього Порядку, приймають рішення про видачу відповідного ветеринарного документа або про відмову в його видачі. 

Правила заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку затверджено  наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України

від 01.08.2014 № 288, зареєстрованим в Міністерстві

юстиції України 3 жовтня 2014 р. за № 1202/25979. (далі –Правила).

Правила встановлюють форми бланків ветеринарних документів, правила заповнення ветеринарних документів, правила зберігання та списання ветеринарних документів, вимоги до обліку ветеринарних документів.

Ветеринарні документи, оформлюються на власних бланках компетентного органу, які виготовляються друкарським способом (у тому числі із застосуванням комп’ютерної техніки).

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux