Тиждень обізнаності про вузькозлатку ясеневу смарагдову
Розпочинаємо Тиждень обізнаності про вузькозлатку ясеневу смарагдову. Розглянемо, що це за шкідник та його морфологічні ознаки.
Вузькозлатка ясенева смарагдова (синонім – ясенева златка, наукова назва – Agrilus planipennis Fairmaire) – жук смарагдово-зелений із бронзовим та іноді фіолетовим блиском. Він є шкідником, який вкрай небезпечний для ясенів, особливо таких видів, як американський, пенсільванський, європейський, маньчжурський та чорний. Також може пошкоджувати декоративну рослину – сніговець (хіонатус) віргінський.
Імаго (доросла особина). Дорослі жуки мають металічне забарвлення та характерні яскраві кольори. Активність жуків починається у травні-червні, пік припадає на кінець травня – початок липня, але можуть бути активні до вересня. Живляться листям у кронах дерев. Статеве дозрівання триває 1-2 тижні після відродження імаго з лялечки. Жуки найактивніші у сонячну погоду. Тривалість життя – від 3 до 9 тижнів. Протягом життя самка відкладає в середньому 40-90 яєць.
Яйця. Відкладаються поодинці або невеликими групами у тріщини та заглиблення кори. Ембріональний розвиток триває 1-2 тижні.
Личинка. Після відродження з яєць, личинки проникають у кору до камбіального шару, де живляться лубом та зовнішніми шарами деревини. Створюють звивисті (серпантиноподібні), заповнені буровим борошном ходи. Розвиток включає 4 віки. Більшість личинок зимує на стадії IV віку у зігнутому положенні (так звані J-подібні личинки або препупарії). У разі розвитку одного покоління 2 роки деякі особини зимують двічі.
Лялечка. Формується у квітні-травні у зовнішній частині кори або заболоні, де товщина кори дозволяє. Стадія лялечки триває 3-4 тижні. Молодий жук ще близько тижня твердне перед виходом через D-подібний отвір шириною 3-4 мм.
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood підготували коротку інформацію про вузькозлатку ясеневу смарагдову та її життєвий цикл.
Ознаки пошкодження дерев
Головними рослинами, на яких оселяється ясенева златка є представники роду ясен (Fraxinus sp.). В Україні ростуть наступні види: ясен американський (F. americana), ясен вузьколистий (F. angustifolia), ясен високий (F. excelsior), ясен білоцвітий (F. ornus), ясен ланцетний (зелений) (F. lanceolata), ясен гостроплодий (F. oxycarpa). Але найбільші площі насаджень займає ясен пенсільванський (F. pennsylvanica), якого можна побачити в гаях, парках, лісах, лісосмугах в різних регіонах України. Також може пошкоджувати декоративну рослину – сніговець (хіонатус) віргінський (Chionanthus virginicus).
Всі життєві стадії цього шкідника (крім дорослих) ведуть прихований спосіб життя (яйця в тріщинах кори, личинки, лялечки, молоді жуки в корі або заболоні), що ускладнює їх виявлення. Ушкоджені дерева не мають чітких ознак пошкодження при початковому зараженні.
Ознаки можуть бути помітними через 2-3 роки після першого зараження, особливо якщо його початок відбувається у верхній частині дерева. Ознаки на деревах також спочатку можна сплутати з симптомами захворювань або наслідком недостачі вологи.
На наступних етапах зараження D-подібні вихідні отвори та личинкові ходи можуть спостерігатися по всій частині стовбура та на гілках. Також на заражених деревах можна спостерігати ушкодження завдані дятлами (відколювання, лущення кори або отвори), які шукають і витягують личинки златок. Пізніше спостерігається повна загибель заражених златкою дерев.
Основні ознаки пошкодження A. planipennis такі:
відростання пагонів від стовбура;
відмирання окремих гілок, або всихання всього дерева;
звивисті ходи личинок златки під корою, у камбії («серпантиноподібні», «змієподібні»);
D-подібні вихідні отвори імаго діаметром менше 1 см (зазвичай 3,5-4 мм).
В Україні вперше було виявлено цього шкідника у вересні 2019 року державними фітосанітарними інспекторами управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області на деревах ясена пенсільванського (Fraxinus pensylvanica) під час проведення обстежень.
Виявлення вузькозлатки ясеневої смарагдової на території східної України не є випадковим, оскільки з 2002-2004 року були задокументовані факти пошкодження ясенів (Fraxinus excelsior і F. pennsylvanica) в росії. Припускають, що її завезення в цю країну відбулось із садивним матеріалом ясеня пенсільванського з Північної Америки та Канади.
Масове поширення ясеневої златки в росії, яке досягнуло кордонів України, може призвести до такого ж результату, як і голландська хвороба в’язів, а в поєднанні із інвазійним грибом (Hymenoscyphus fraxineus Baral et al. 2014), який зафіксований в Україні ще з 2010 року, може становити реальну загрозу повного зникнення ясеня, однієї із цінних лісових порід.
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood підготували коротку інформацію про ознаки пошкодження дерев цим шкідником.
Як виявити
Виявлення шкідника здійснюється двома способами: шляхом встановлення пасток і використання ловильних поясів.
Встановлення пасток. Перша поява жуків ясеневої златки збігається з періодом, коли цвіте робінія звичайна (Robinia pseudoacacia). В Україні, зазвичай, це травень-червень. Жуків приваблюють зелені або фіолетові пастки, які висять як на відкритих просторах, так і під кронами насаджень.
Пастки вивішують на сонячній стороні, у випадку призмових - хоча б одна сторона повинна освітлюватись сонцем. Пастки найкраще вивішувати посередині крони між гілками (на висоті 5-8 м). Рекомендується встановлювати по одній пастці в межах кожного 1 км2, враховуючи усі фактори ризику: близькість до населених пунктів; місця проїзду та зупинки транспорту; лісові насадження; розсадники тощо. Якщо в межах 1 км2 виявлені дерева із типовими ознаками заселення златкою, необхідно застосовувати комплекс фітосанітарних заходів відповідно до вимог чинного законодавства. Пастки рекомендується встановлювати за температури повітря 15°C, змінювати протягом 60 днів, перевіряти щонайменше при заміні або 2 рази за місяць.
Встановлення ловильних поясів. У захисних смугах і лісових культурах можна використовувати метод ловильних дерев. Такі дерева використовуються, щоб привабити самок відкладати яйця та для подальшого вивчення щільності популяції. Ловильні дерева досі є одним із найефективніших засобів виявлення златки при дуже низькій щільності популяції.
Рекомендовані категорії “ловильних дерев”:
Дерева, що ростуть на відкритому просторі (вздовж узбіччя дороги або в полі);
Дерева, що ростуть у вигляді живоплоту (принаймні 2-3 сторони дерева здебільшого відкриті);
Дерева, які ростуть на узліссі чи по краю зелених насаджень, крона яких освітлена з 1 -2 сторін.
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood підготували коротку інформацію про методи виявлення шкідника
Шляхи розповсюдження
Розглянемо як шкідник може поширюватись, а саме:
самостійними перельотами (жуки можуть летіти на відстань 500 м - 1 км від кормового дерева);
з саджанцями ясена (чи інших рослин-господарів);
з деревиною та виробами з неї (в т. ч. з пакувальними матеріалами, круглою деревиною, гілками, дровами, трісками розміром понад 2,5 см);
будь-якими транспортними засобами із зон масового розповсюдження (в період льоту жуки можуть випадково потрапляти на транспортні засоби і з їх допомогою переміщуватись на великі відстані).
Враховуючи те, що різні види ясеня широко представлені в лісах, парках, насадженнях України, а також той факт, що ясенева златка може швидко розповсюджуватись (від 1 до 40 км за рік), на сьогодні немає жодного сумніву, що швидкість її розселення буде залежати від стратегії та тактики проведення спеціальних фітосанітарних та лісозахисних заходів.
В цілому, є висока вірогідність розповсюдження златки в регіонах природного поширення ясену, а також в місцевостях де його використовують в якості озеленення в міських парках і скверах.
Регіони, які є найбільш вразливими і, ймовірно, можуть бути в першу чергу заражені і де є природні насадження ясеня це: Закарпатська, Вінницька, Сумська, Луганська, Кіровоградська, Черкаська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Чернівецька, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська області. Однак інші території України також знаходяться під загрозою.
Хімічні методи боротьби не дають ефективного результату і тому повністю не зупиняють подальше поширення ясеневої златки.
Основними профілактичними заходами подальшого розповсюдження комахи є:
тимчасове обмеження масштабних посадок ясеня;
створення оптимально зімкнутих насаджень. Приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі;
визначення меж заселення насаджень шкідником;
встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т. ч. з використанням феромонних пасток.
для виявлення ходів личинок златки необхідно детально оглядати живі дерева, в т. ч. з видаленням кори;
своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням (або подрібненням і закопуванням).
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood підготували коротку інформацію про шляхи розповсюдження шкідника.
Звертаємось до громадськості! У разі підозр щодо виявлення шкідника на деревах – повідомляйте територіальні органи Держпродспоживслужби. Наразі зафіксовано поширення ясеневої златки в Луганській, Харківській областях та в м. Київ.
