У Степу, південному та центральному Лісостепу клоп шкідлива черепашка за чисельності 0,2-2екз. на кв.м (Одеська, Херсонська обл.) заселив 5-45% площ озимих, 2-10% площ ярих зернових культур, де пошкодив 2% рослин. В Одеській області відмічено відкладання яєць клопами (0,5 екз. на кв.м). У Поліссі та північних областях Лісостепу посіви заселяють переважно австрійський, маврський, гостроголовий та інші види клопів. Повсюди розвиваються та шкодять злакові попелиці, мухи, пшеничний трипс, хлібні п’явиці, в південних областях злакова листовійка, інші фітофаги, де ними за допорогової чисельності пошкоджено 2-19, макс. 30% рослин. В подальшому підвищення температурного режиму сприятиме більш активному розвитку, розселенню й шкідливості вищезазначених шкідників.

На 4-41, макс. 69% обстежених площ озимих зернових борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, сітчастою, смугастою, темно-бурою, іншими плямистостями уражено 5-16, осередково 25-42% рослин (борошниста роса, гельмінтоспоріоз) у господарствах Київської, Миколаївської та Чернівецької областей. У господарствах Рівненської та Тернопільської областей піренофорозом на 8-10% обстежених площ озимої пшениці охоплено до 2% рослин. У посівах ярих ячменю та пшениці кореневими гнилями, гельмінтоспоріозом, сітчастою, темно-бурою плямистістю уражено 1-6% рослин. У Чернігівській області у посівах вівса до 4% рослин уражено червоно-бурою плямистістю.

Найефективніший період для оздоровлення рослин за швидкого наростання захворювання листкової поверхні та колоса – є фаза колосіння-цвітіння через обробку дозволеними до використання фунгіцидами.

Сходи сої пошкоджували бульбочкові та сірий довгоносики (3-6% рослин), у Київській області відмічають початок розвитку кореневих гнилей на культурі. Скрізь на 3-22% рослин гороху шкодять бульбочкові довгоносики, піщаний мідляк, осередково у Дніпропетровській, Одеській областях південний сірий довгоносик. У Лісостепу кореневими гнилями уражено 1-24 та фузаріозом 3% (Рівненська обл.) рослин культури. На багаторічних травах  живляться бульбочкові, великий люцерновий, конюшиновий довгоносики, клопи-сліпняки та горохова попелиця, якими пошкоджено 2-35% рослин. У Полтавській області тривав розвиток бурої плямистості на люцерні.

Рослинам соняшнику завдають шкоди cірий буряковий та південний довгоносики (переважно заселені прикрайові смуги), які за чисельності 0,1-1 екз. на кв.м пошкодили 1-9% рослин у слабкому ступені. Піщаним мідляком за чисельності 0,1-1, осередково 3 екз. на кв.м пошкоджено 1-5% рослин у слабкому ступені.

У посівах цукрових буряків буряковими довгоносиками (звичайний та сірий буряковий) за чисельності 0,1-0,5 екз. на кв.м пошкоджено 2-6%, рослин у слабкому та середньому ступенях (Вінницька, Київська, Харківська, Черкаська обл.). На 2-8% рослин харчуються бурякові блішки, осередково крихітка, щитоноски, піщаний мідляк. Коренеїдом уражено 1% рослин, поширення якого в посівах обмежують через міжрядні рихлення.

Цукрові буряки у фазі ІІ-ІІІ пар справжніх листків за чисельності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту, за заселеності рослин попелицею до 10%, мухи - 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Посівам озимого ріпаку (масове цвітіння) продовжують завдавати шкоди ріпаковий квіткоїд, насіннєвий прихованохоботник, які заселили 25-100% обстежених площ та пошкодили 5-15, осередково 20 у Чернівецькій, 25-30 у Вінницькій, Запорізькій, до 48% рослин у Черкаській областях переважно в слабкому ступені. Подекуди в посівах шкодять оленка волохата (на 7-45% обстежених площ за чисельності 1-7 екз. на кв.м пошкоджено 3-10% рослин), капустяна попелиця, хрестоцвіті клопи. Триває літ капустяних білана, молі.

Пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом уражено 2-12% рослин. Надалі уражене листя відмиратиме, а патогени інфікуватимуть стебла і стручки ріпаку, викликаючи його передчасне дозрівання, формування недорозвиненого насіння і розтріскування стручків. На ярому ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, чисельність яких контролюють через обробки дозволеними до використання препаратами.

Триває вихід із ґрунту колорадського жука, в Степу та Лісостепу відміченно відкладання ним яєць, у Одеській області відродження личинок. Фітофагом заселено 3-40, макс. 52% рослин ранньої картоплі. На хрестоцвітих культурах розвиваються та шкодять хрестоцвіті блішки, клопи, капустяна муха. На цибулі та часнику - цибулеві муха та кліщ.

У Миколаївській області на неорних землях і пасовищах відмічено відродження личинок нестадних саранових. У Одеській та Херсонській областях на неугіддях, узбіччях доріг та каналів річок відмічається літ лучного метелика, інтенсивністю 1-2  екз. на 10 кроків. Повсюди наявність квітучої рослинності за теплої, помірно вологої погоди сприятимуть розвиткові та реалізації потенційної плодючості лучного метелика.

В усіх ґрунтово-кліматичних зонах триває літ метеликів підгризаючих та листогризучих совок. Наразі для більшості видів совок складаються сприятливі умови для розвитку.

Плодові культури скрізь заселяють листокрутки, попелиці, листоблішки, кліщі, осередково білан жилкуватий, золотогуз, якими пошкоджено 2-25% листя та зав’язі. Триває розвиток оленки волохатої, якою за чисельності 2-10 екз. на дерево пошкоджено 5-7, макс. 32% зав’язі у Черкаській області. У Степу в плодових насадженнях триває літ метеликів яблуневої плодожерки І-го покоління, сливової, східної та яблуневої плодожерок, а в Лісостепу та Закарпатській області відмічено початок льоту метеликів яблуневої плодожерки. У Одеській та Херсонській областях відмічено яйцекладку яблуневої плодожерки. Осередково, у Лісостепу та Поліссі шкодить яблунева міль. Набувають поширення борошниста роса (5-8% дерев, охоплено 4-10% листових розеток), кучерявість листків персика , моніліоз (2-25% пагонів на 17% дерев у промислових насадженнях, до 100% дерев у приватному секторі)

При відлові феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки, на початку відкладання ними яєць зерняткові насадження обприскують дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: феноксикарб + люфенурон, люфенурон, тефлубензурон, новалурон з додаванням проти парші та інших хвороб каптану, метираму, манкоцебу, сірки.

У виноградних насадженнях Миколаївської, Одеської таХерсонської областей триває літ метеликів та відкладання яєць гронової листокрутки першого покоління. На рослинах відмічено розвиток мілдью. У промислових насадженнях Закарпатської, Одеської та Херсонської областей виноградним зуднем пошкоджено 1-5, у приватному секторі до 50% (Херсонська обл.) листків.

Скрізь триває літ травневих хрущів, якими у лісосмугах та садах пошкоджено 4-11% листя на 10-40% дерев. В середньому на дерево обліковували 6-24, макс. 230 екз. у Волинській області. У Черкаській області відмічено літ червневих хрущів. Ґрунтоживучими личинками (хрущів, коваликів) пошкоджено 2-6% рослин кукурудзи, соняшника, ярих зернових колосових культур.

В усіх господарствах спеціалістами здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.