Протягом квітня на посівах озимих зернових культур триватиме осередкове живлення личинок хлібної жужелиці (туруна), можливе суттєве пошкодження рослин, в першу чергу на посівах, розміщених після стернових попередників. Необхідно проводити постійний моніторинг за посівами та при економічному порозі шкодочинності (ЕПШ), який становить 3-4 лич. / 1 кв. м при весняному відростанні, провести захисні обробки дозволенними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Злакові мухи (гессенська, шведська, чорна пшенична, яра, озима, опоміза пшенична). Проходитиме літ злакових мух. Інтенсивність і тривалість льоту залежатиме від погодних умов. За сприятливих умов (при встановленні температурного мінімуму на рівні +18 °С, за теплої сухої погоди) шкідники завдаватимуть шкоди передусім слаборозкущеним, ослабленим та зрідженим посівам озимих колосових та раннім ярим зерновим культурам.

Хлібні клопи (клоп-шкідлива черепашка, маврський, австрійський, елія гостроголова). Найпоширенішим з клопів в Одеській області є клоп-шкідлива черепашка. За прогрівання листяної підстилки в лісосмугах до +10…+12 °С очікується вихід шкідника на поверхню, а за середньодобової температури +16… +17 °С і вище протягом 3-4 діб перелітатиме в крайові смуги посівів озимих зернових культур.

Залежно від погодних умов міграція клопів у посіви триватиме майже місяць. Кінець перельоту характеризується співвідношенням самиць і самців у межах 1:1. Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. В холодні дні вони ховаються в нижні яруси травостою, вузли кущіння, щілини ґрунту, під грудочки землі, опале листя тощо. У теплу сонячну погоду клопи посилено живитимуться клітинним соком стебел.

З врахуванням чисельності клопа у місцях зимівлі, їх доброго фізіологічного стану та агрометеорологічних умов весняного періоду, негативний вплив імаго клопа-черепашки на врожайність пшениці очікується головним чином на площах, прилеглих до лісів та полезахисних лісосмуг.

Поріг шкодочинності дорослих клопів складає 1-2 екз/кв.м. При перевищенні ЕПШ необхідно проводити обробки насамперед крайових смуг посівів шириною 50-100 м.

Очікується заселення та пошкодження посівів озимих та ярих ранніх зернових культур комплексом шкідників: злаковими попелицями,  хлібними смугастими блішками, піщаним мідяком, п’явицями (синьою, червоногрудою), злаковими цикадками.

Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) заселятимуть озиму пшеницю і ярий ячмінь за температури +10… +15 °С. Пошкодження п’явицями призводить до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених  білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового (у фазу виходу в трубку ЕПШ 10-15 екз. / 1 кв. м п’явиці на озимій пшениці, 10-15 екз. / 1 кв. м на ярому ячмені; личинок – 0,5-1,0 екз. / 1 стебло на озимій пшениці, ярому ячмені) скупчення шкідника.

За теплої погоди активізуються хлібні блішки (смугаста, велика і звичайна стеблова блішка), які будуть шкідливішими в разі посушливої погоди у квітні, насамперед на сходах ярих зернових культур, де можлива їх надпорогова чисельність. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку крайових смуг посівів на початку заселення полів. На ярих зернових культурах у фазу сходів 3-го листка, за наявності на 1 кв. м 30-50 жуків хлібної блішки, 10-15 жуків п’явиці та 40-50 екз. шведських мух / 100 п. с., посіви обробляють рекомендованими інсектицидами.

Злакові попелиці відроджуватимуться із яєць за середньодобової температури  +6… +8 °С, а з середини квітня розпочнеться їх масове розмноження. За теплої сухої погоди попелиця буде розмножуватися в масовій кількості та живитимуться соком рослин, що пригнічує їх розвиток. Цикадки живитимуться соком рослин через численні уколи листя, які в ярих культур викликають у місці уколу білі, а в озимих – жовто-фіолетові плями.  Цикадки можуть переносити вірусні хвороби.

На добре розвинених, загущених та підживлених посівах озимих та ярих зернових культур слід очікувати ураження борошнистою росою, септоріозом, бурою листовою іржею (початок ураження при температурі вище +5 °С, оптимум +16… +22 °С). Ураженню сприяє тривала волога та вітряна погода, ранкові густі тумани. На посівах озимого та ярого ячменю, за оптимальних погодних умов для розвитку хвороб, слід очікувати епіфітотії темно-бурої та сітчастої плямистостей (гельмінтоспоріозу). Необхідно вести постійний моніторинг за посівами та за потреби провести обробки фунгіцидами.

Сходи гороху повсюдно заселятимуть бульбочкові довгоносики, піщаний мідляк, південний сірий довгоносик. За чисельності бульбочкових довгоносиків 10-15 екз. / 1 кв. м, південного сірого довгоносика, піщаного мідляка – 2-3 екз. / 1 кв. м, посіви гороху захищають препаратами згідно «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

На посівах багаторічних трав у квітні розвиватимуться та шкодитимуть різноманітні довгоносики (бульбочкові, ПСД, люцерновий листковий та великий, конюшиновий), клопи, гусінь совок тощо. Ранньовесняне боронування в два сліди відростаючих посівів люцерни другого і наступних років, знищення решток відмерлих рослин, щілювання та міжрядний обробіток на глибину 8-10 см оздоровлюють рослини трав та знищують значну кількість фітофагів.

Протягом квітня посівам озимого ріпаку завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, ріпакові листоїди, квіткоїди, стебловий капустяний та ріпаковий насіннєвий прихованохоботники, капустяний і ріпний білани, оленка волохата та інші шкідники. За масового розвитку і відсутності захисних заходів значної шкоди ріпакам, особливо ярим, завдаватимуть хрестоцвіті блішки, пошкодження якими іноді призводитимуть до загибелі всієї рослини. Активність блішок зростатиме в суху і жарку погоду.

Личинки листоїда, в залежності від погодних умов, розвиватимуться 10-28 днів, живлячись при цьому листям, за надпорогової чисельності шкідник завдаватиме відчутної шкоди. Також шкодитимуть ріпакам хрестоцвіті клопи, висмоктуючи сок із листя і стебел, викликатимуть їх пожовтіння. Шкодочинність зростатиме в посушливий період.

За температури +15°С посіви ріпаку заселятимуть квіткоїди. Самки відкладатимуть яйця в бутони, в яких через 5-12 днів розвиватиметься личинка, у молодшому віці личинки здатні переходити в неушкоджені бутони.

Повсюдно на посівах ріпаку харчуватимуться несправжні гусениці ріпакового пильщика, завдаючи значного ушкодження рослинам. Після заляльковування шкідника, наприкінці ІІІ декади місяця, ймовірний літ імаго.

За умов випадання частих опадів, високої вологості повітря у квітні на озимому ріпаку поширюватимуться хвороби, зокрема пероноспороз, альтернаріоз, фомозом, циліндроспоріоз.

Картопля. У березні-квітні в Одеській області висаджують картоплю. Перед посадкою  необхідно провести перебирання, сортування картоплі з вибраковуванням уражених і пошкоджених бульб для недопущення ураження молодих рослин хворобами, якими уражений посадковий матеріал. Висаджені бульби, а пізніше – молоді рослини можуть пошкоджувати ґрунтові шкідники, тому при виявленні їх високої чисельності необхідним є проведення протруєння посадкового матеріалу.

Посіви цибулі в квітні заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха та прихованохоботники. За наявності ЕПШ 3-4 яєць цибулевої мухи / 10% заселених рослин, прихованохоботника – 5-10 лич. / 1 рос., або 2-4 ж / 1 кв. м та інших шкідників, посіви (крім цибулі на перо) обприскують дозволеними інсектицидами.

У квітні відбуватиметься відродження та активізація шкідників плодових культур. Зокрема, дерева заселятимуть садові довгоносики (яблуневий квіткоїд, казарка, букарка). В період набрякання та розпускання бруньок із зимуючих яєць відроджуватимуться попелиці, кліщі, медяниці. Пізніше виходитимуть із місць зимівлі та пошкоджуватимуть молоді листочки гусениці листокруток (брунькової, плодової, сітчастої, вербової). У осередках поширення – занедбаних насадженнях, осередково – у присадибному секторі, за денних температур понад +12 °С активізуються гусениці білана жилкуватого та золотогуза, які пошкоджуватимуть молоді листочки, з-під щитків виходитимуть гусениці яблуневої молі, пізніше розпочнуть живлення гусениці шовкопрядів. За стійких температур понад +10 °С в період забарвлення бутонів у яблуні, почнуть залялькування гусениці яблуневої плодожерки. Виліт яблуневого пильщика розпочнеться у фазу «відокремлення бутонів».

В квітні, за теплої погоди та високої вологості повітря, на сприйнятливих до ураження хворобою сортах яблуні, проявиться борошниста роса. Проходитиме літ аскоспор парші, що призводитиме до ураження молодих листків. Основний період зараження хворобою розпочинається з фази зеленого конусу і закінчується через 2-4 тижні після цвітіння. Сприятливими умовами для ураження є середня температура першого місяця вегетації нижче +12 °С та сума опадів понад 20 мм.

У разі випадання дощів, перепадів температур повітря під час цвітіння, абрикос уражуватиметься моніліозом. Хворобою уражуватиметься також вишня в разі прохолодної дощової погоди під час цвітіння, за таких умов під час листоутворення на персику проявиться кучерявість листків.

У виноградних насадженнях розвиток I покоління гронової листовійки, за середньодобової температури +17… +20 °С і відносної вологості повітря 65-70%, триватиме 9-10 діб. Перші метелики з’являтимуться після того, як температура повітря більше +10 ºС триматиметься протягом 10-12 діб. Скрізь, за температури +7… +9 °С, активізуються звичайний і садовий павутинні та бруньковий кліщі, понад +15 °С – виходитиме з місць зимівлі виноградний зудень (повстяний кліщ). Живлення виноградного скосаря почнеться за температури +10 °С і вище.

Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів до господарсько невідчутного рівня необхідно проводити при перевищенні ЕПШ дозволеними до використання препаратами з «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами і агрохімікатами. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише особи, які пройшли навчання та мають Посвідчення про право роботи з пестицидами.