Місяць травень виявився посушливим за характером погоди, протягом місяцяпо області спостерігалися невеликі та помірні дощі в окремі дні з грозами.Опади проходили не по всій території області.Агрометеорологічні умови першої декади травня були задовільними для озимих та ранніх ярих культур, але малосприятливими для пізніх теплолюбних культур через дефіцит теплозабезпеченості. Дощова погода попередніх періодів сприяла ущільненню ґрунту, а подальше підсихання верхнього шару ґрунту призвело до утворення щільної ґрунтової кірки, що потребувало додаткового обробітку.Погодні умови протягом травня були переважно задовільними для проведення с/г робіт. 

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

В першій-другій декадах червня виходитимуть імаго хлібних жуків, хлібної жужелиці, які живитимуться на колоссі зернових культур. Помірно тепла та волога погода сприятиме розвитку сисних шкідників – злакової попелиці, пшеничного трипса, хлібних п’явиць, блішок, злакових мух.

За небезпеки розвитку хвороб колоса посіви рослини захищають препаратами згідно переліку «Пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Горох повсюди заселятимуть та в період бутонізації–початку цвітіння за наявності попелиці 250-300, горохового зерноїда – 2-3 екз./10 п.с. та 2 екз. трипсів на квітку, горохової плодожерки, акацієвої вогнівки 25-30 яєць/м².

Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива. У період відкладання яєць проти горохової плодожерки, акацієвої вогнівки, листогризучих совок проводять випуск трихограми.

Люцерна, конюшина, пошкоджуватимуться комплексом шкідників, серед яких найшкідливіші листковий люцерновий довгоносик (фітономус), конюшиновий насіннєїд – апіон, бульбочкові довгоносики, листогризучі совки (люцернова, совка-гама), комарики та попелиці. З хвороб можливий розвиток бурої плямистості люцерни, антракноз конюшини, аскохітоз, борошнистої роси, іржі.

Проти комплексу комах – фітофагів та хвороб посіви трав ранньовесняного строку сівби 2 рази скошують. Посіви другого і наступного років, після підкосу у фазі стеблування – бутонізації, захищають від комах – В період стеблування-бутонізації рослин (після підкосу) на насіннєвих ділянках люцерни за перевищення ЕПШ фітофагів (8-10 гусениць совок на 1 м² ; 5-8 жуків або 20-30 личинок фітономусів, 15-20 клопів сліпняків, 20-25 жуків люцернової товстоніжки, 500-600 попелиць на 100 п. с.). Одночасно з інсектицидами проводять підживлення мікроелементами (борна кислота, молібдат амонію, 0,3-0,6 кг/га).

Технічні культури

У цукрових буряках залишатиметься небезпечними сірий буряковий довгоносик, насамперед у лісостепових районах (Житомирський, Бердичівський, райони). Повсюди продовжуватимуть шкодити бурякові блішки, дротяники, осередково бурякова крихітка. Зростатиме шкідливість листової попелиці, мінуючих мух, щитоносок, підгризаючих і листогризучих совок.

Повсюди ймовірне значне поширення проявлення хвороб листя: пероноспороз, церкоспорозу, фомозу, борошнистої роси, подекуди – вірусних хвороб, гнилей коренеплодів.

Враховуючи закінчення дії токсикації рослин, проти гризучих і сисних шкідників застосовують згідно з рекомендованими нормами. В червні за перевищення ЕПШ попелиці 10% заселених рослин, мінуючою мухою 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину проводять обприскування крайових смуг або всуціль інсектицидами.

Проти листогризучих і підгризаючих совок в період відкладання яєць рекомендовано застосовувати трихограму (20-30 тис. особин на гектар 2-3 рази через 4-6 днів). Рихлення міжрядь сприяє знищенню яєць та личинок ґрунтових шкідників. До змикання рядків проводять міжрядні розпушування ґрунту з одночасним підживленням, яке покращує аерацію ґрунту та знищує яйця і личинок звичайного бурякового довгоносика, інших ґрунтових шкідників. За чисельності підгризаючих 1-2, листогризучих совок 2-3 екз.м2 , молі 2-3 екз./рослину проводять захисні обробки рекомендованими препаратами. За появи на 3-5% рослин окремих плям церкоспорозу слід провести обробки згідно Переліку.

Посівам льону шкодитимуть льонові блішки, плодожерка, совки, під час бутонізації – цвітіння – льоновий трипс. Захищають культуру Ф’юрі, в.е., 0,15 л/га за наявності 10-15 блішок на кв.м, 2-5 трипсів на кожний з 8-10% заселених рослин. Проти збудників грибних та бактеріальних хвороб застосовують біопрепарат Псевдобактерін 2 в.р. – 0,5 л/га.                                                       

В посівах ярого ріпаку на протязі місяця будуть наносити шкоди квіткоїд, пильщик, прихованохоботники, блішки, клопи, совки, попелиця, ін. Тому він

вимагатиме захисту в період стеблування – початку цвітіння рекомендованими препаратами. В разі мінливої погоди (дощові та посушливі періоди, вітри) можна очікувати розвиток альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу таінших хвороб. Для оздоровлення рослин посіви ріпаку слід обробить фунгіцидами згідно переліку. Формуванню насіння озимого ріпаку заважатимуть стручкова галиця, насіннєвий  прихованохоботники, захворювання.

У хмеленасадженнях розмножуватимуться хмельова попелиця, павутинний кліщ, обмеження чисельності яких необхідне за наявності відповідно 20-25 і 7-8 екз. на заселений листок. Систематичні обробки регулюватимуть також чисельність інших шкідників – совок, хрущів, блішок, довгоносиків. За настання теплої вологої погоди (15-20ºС, 75%-на  вологість повітря) ймовірне ураження рослин несправжньою борошнистою росою, за появи ознак якої на листках плантації обприскують препаратами.

Картопля й овочеві культури

Колорадський жук повсюдно  продовжуватиме заселяти картоплю і томати, відбуватиметься відкладання яєць, виплодження і живлення личинок. Захисні обробки картоплі проводять за масового з’явлення личинок І – ІІ віків (10-20 екз. на рослину за 8-10) їх заселення), томатів (у вогнищах).На всіх культурах екологічно доцільне застосування біопрепаратів. Волога погода з рясними дощами в червні повсюди сприятиме інтенсивному розвитку альтернаріозу, фітофторозу картоплі і томатів. Боротьбу з хворобами картоплі слід починати профілактично (зазвичай у фазі бутонізації-цвітіння), томатів – за появи плям фітофторозу.

На капустіповсюдно розвиватиметься і шкодитиме комплекс комах: гусениці совок, молі, біланів, попелиця, личинки капустяної мухи. За наявності шкідників понад ЕПШ (гусениць совок – 1-2 на ранній та 5 і більше на пізній капусті за 5% і більше, молі, біланів – 2-5 екз. за 10% заселених рослин).  Необхідність у захисті ранньої капусти виникає за перевищення чисельності гусениць совок 1-3 екз./росл., пізньої – 5 екз./росл. на 5% заселених рослин; молі, біланів 2-5 екз./рослину за 10% заселених рослин. На початку та в період масового відкладання яєць метеликами совок та біланів проводять випуск трихограми з розрахунку в перший строк 20 тис. самиць/га, в другий-третій – 1 самиця трихограми на 20 яєць шкідника на 1 м². Проти личинок використовують двократне обприскування біологічними та хімічними препаратами згідно Переліку.

Плодові  насадження

У червні повсюди продовжуватимуться літ яблуневої плодожерки та відкладання нею яєць, розпочнеться відродження та розвиток гусениць шкідника. Деякий час триватиме літ вишневої мухи, згодом відкладання нею яєць, відродження та шкідливість личинок.

Сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці) повсюдно за теплої вологої погоди інтенсивно розвиватимуться, пошкоджуючи плодові дерева.

Спостерігатиметься вихід та живлення молодих жуків яблуневого квіткоїда, в кінці місяця з настанням сухої жаркої погоди, жуки перейдуть до літньої діапаузи.

Гусениці яблуневої молі, листокруток, шовкопрядів похарчуються та заляльковуватимуться, відбуватиметься літ та відкладання метеликами яєць, подекуди відродження та живлення гусениць золотогуза, білана жилкуватого.

Личинки   плодових пильщиків закінчуватимуть розвиток та переходитимуть до зимової діапаузи.

За теплої погоди з частими дощами та росами масово розвиватимуться борошниста роса, парша яблуні та груші, моніліоз, кучерявість листків персика, клястероспоріоз та інші хвороби.

Захищають зерняткові насадження під час масового відкладання яєць, на початку відродження гусениць першого покоління яблуневої плодожерки проти комплексу шкідників та хвороб застосовують біологічний метод боротьби з плодожерками застосовують для зменшення пестицидної  навантаженості довкілля. Випуск яйцеїда-трихограми в нормі 50 тис./га проводять у три строки – на початку відкладання яєць, на початку масового відкладання і через 5-7 днів після другого. Можна вносити у два строки – на початку відкладання яєць та приблизно через 7 днів в період масової яйцекладки. Випускають трихограму в ранкові години у теплу безвітряну погоду.

Препарати гормональної дії вносять під час масового відкладання яєць метеликами яблуневої плодожерки (в разі відлову феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої плодожерки за 7 днів спостережень). Застосовують Люфокс 105 ЕС, к.е., 1 л/га (має додаткову дію на кліщів, щитівок, листокруток), Матч 050 ЕС, к.е., 1 л/га (активний також проти листокруток, молей. Препарати Номолт, к.с, 0,5-0,7 л/га (додатково діє на листокруток) та Рімон, КЕ, 0,6 л/га вносять через 3-5 днів після відлову 5 метеликів за 7 днів). Всі ціі препарати мають стерилянтний ефект (стерилізують імаго), овіцидну дію (знищують яйця) та безпосередньо ларвіцидну дію (знищують личинок). На початку відродження личинок проводять першу обробку традиційними інсектицидами винищувальної дії. Календарно це відповідає даті, що настає через десять днів після потрапляння в феромонну пастку 5 і більше метеликів за 7 днів спостережень. Наступні обприскування здійснюють через три дні після потрапляння в пастку більше 3 метеликів за 7 днів спостережень, але не раніше, як інсектицид (хімічний або біологічний) від попереднього обприскування втратить токсичність.

Багатоїдні шкідники

Травневий хрущ закінчив спарування і яйцекладку. В ґрунті шкодитимуть личинки 1-3 вікових періодів. Найбільша шкодочинність відмічається на посівах сільськогосподарських культур, які знаходяться поряд із польовими лісосмугами.

Чисельність їх в таких місцях може сягати від 2 до 10 екземплярів на кв. м.

Підгризаючі совки. Озима та оклична совки літатимуть у посівах та відкладатимуть яйця, відбуватиметься виплодження та живлення гусениць. В господарствах Лісостепу ймовірні вогнища гусениць першого покоління у посівах буряків, овочевих, інших просапних культур.

Повсюдно в посівах багаторічних трав, овочевих і просапних культур осередково шкодитимуть гусениці листогризучих совок (капустяна, совка-гама, городня і інші).

Повсюди продовжуватиметься літ та відкладання яєць метеликами чортополохівки, відроджуватимуться та здебільшого на просапних культурах (сої, соняшнику), а також овочевих і плодових шкодитимуть личинки. Щоб цього уникнути потрібно постійного та ретельного проводити моніторинг зазначених культур, оскільки гусениці чортополохівки досить ненажерливі і здатні швидко пересуватися в пошуках поживи. Забарвлення личинок мінливе (ймовірно, залежить від рослин, на яких проходить харчування), тому при діагностиці слід мати на увазі, що личинки молодших віків влаштовують сховища (7-9 протягом життя) з кількох згорнутих листків, скріплених павутинкою. В цих сховищах вони виїдають отвори між жилками листків. За виявлення личинок необхідне проведення заходів захисту – крайових або суцільних обробок інсектицидами, дозволеними Переліком до використання в Україні на відповідних культурах проти листогризучих шкідників. За відсутності встановленого економічного порогу шкідливості слід користуватися ЕПШ для листогризучих совок (цукрові буряки – 2-3 гус./м² для І покоління і 5—6 гус./рослину для другого, соняшник – 8-10 гус./м², соя – 1-3 гус./м², яблуня – 10-15% пошкоджених листків).

Проти личинок чортополохівки застосовують крайові або суцільних обробки інсектицидами.

Всі роботи із захисту посівів необхідно проводити препаратами згідно «Пнрнлікупестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Захисні обробки посівів проводять при суворому дотриманні  правил техніки безпеки та відповідно до економічних порогів шкодочинності. До роботи з пестицидами та агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами.