На Прилуччині Управлінням фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області проведена інформаційно-роз’яснювальна робота щодо небезпечного впливу шкідників запасів на зерно та продукти його переробки.

Минулого тижня головним спеціалістом відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки Оксаною Бальбух було проведено навчання (семінар) для працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ» (Прилуцький зерновий комплекс доробки та зберігання зерна) на тему: «Шкідники запасів та стратегія захисту від них». У навчанні брали участь представники керівного апарату товариства та спеціалісти лабораторії.

Оксаною Бальбух були висвітлені основні аспекти морфології та біології розвитку найпоширеніших шкідників запасів, що мають статус як карантинних видів, так і інших шкідливих організмів. Також зроблено акцент на тому, що однією з ланок забезпечення продовольчої безпеки країни є стратегія захисту запасів зернових культур від шкідливих організмів. Ця стратегія базується на особливостях розмноження та шкодочинності шкідників запасів у залежності від умов, способів і режимів зберігання зерна і зернопродукції, а також поєднує комплекс профілактичних і винищувальних заходів на всіх стадіях заготівлі, транспортування та тривалого зберігання зерна.

Враховуючи розширення географії торгівельних зв’язків між країнами, збільшення кількості учасників експортно-імпортних операцій із зерном та продуктами його переробки, значно підвищується фітосанітарні ризики завезення, акліматизації та поширення небезпечних шкідливих організмів.

Економічний потенціал від шкоди та збитків, що можуть бути завдані небезпечними шкідниками запасів, складається не тільки зі значних втрат урожаю, але і зі зниження якісних показників зерна – його схожості, забруднення линочними шкірками, екскрементами.

Також результатом активного розвитку шкідливих організмів та їх інтенсивної життєдіяльності часто є самозіргівання зернової маси. При цьому зерно та продукти його переробки здатні повністю втратити свої споживчі властивості через появу стороннього, невластивого зерну запаху, зміну кольору, блиску, хімічного складу та розвиток патогенної мікрофлори.

Своєчасне виявлення шкідників хлібних запасів, визначення ступеню зараженості, знання біологічних особливостей їх розвитку, шкодочинності та застосування ефективних локалізаційно-ліквідаційних заходів, допоможуть зберегти урожай зернових від пошкодження та забезпечить населення якісними та смачними продуктами харчування.

Збережемо зерно – забезпечимо хліб на столі!