Для Житомирської регіональної лабораторії Держпродспоживслужби придбали сучасне обладнання вартістю майже два мільйони гривень – тепер споживачів обслуговуватимуть за європейськими стандартами. Про це Суспільному розповів керівник головного управління Держпродспоживслужби в області Олександр Шпита.
За його словами, устаткування для лабораторії придбали спільним коштом – за гроші з держбюджету та зі спецфонду Держпродспоживслужби.
"Лабораторія закупила лічильник колоній – обладнання, яке дозволяє ефективно і швидко проводити весь комплекс лабораторних, в даному випадку бактеріологічних, досліджень. Також в цьому році придбали флуоресцентний детектор – як додаток до газового і рідинного хроматографа, де ми можемо на найвищому рівні проводити дослідження мікотоксинів в кормах та харчових продуктах. На сьогодні ми змогли купити обладнання на суму у понад один мільйон 700 тисяч гривень. Це гроші з державного бюджету і ті кошти, які зароблені самим колективом за рахунок спеціального фонду", – каже Олександр Шпита.
Флуоресцентний детектор обійшовся у понад пів мільйона гривень. Виконуюча обов’язки керівника хіміко-технологічного відділу лабораторії Наталія Прус говорить, що за допомогою цього детектора фахівці зможуть точніше визначати вміст мікотоксинів афлатоксину В1 та афлатоксину М1 в зерні та продуктах харчування.
Зі слів керівниці бактеріологічного відділу Житомирської лабораторії Держпродспоживслужби Руслани Зубович, для бактеріологічного відділу придбали Scan 4000, котрий дозволяє автоматично підраховувати колонії мікроорганізмів на чашках Петрі.
"В секторі атомної абсорбції за допомогою спектрофотометра приладу Varian можна визначити вміст токсичних елементів в зразках харчової та іншої продукції", – каже Наталія Прус.
Нове обладнання є автоматизованим, що унеможливлює вплив людського фактору у формуванні висновків державного контролю.
"До прикладу, є обладнання, яке купили для досліджень масла на предмет його фальсифікації, – каже директор регіональної лабораторії Держпродспоживслужби Олег Пінський. – Сьогодні всі титрувальні методи відходять на задній план, їхнє місце займають автоматичні аналізатори. Це в кілька разів спрощує роботу і дає можливість отримувати більш ефективний результат. А заодно і знімає ризик впливу людського фактору у висновках досліджень".