Завершуємо наш Тиждень обізнаності про вузькозлатку ясеневу смарагдову. 

Розглянемо як шкідник може поширюватись, а саме: 

• самостійними перельотами (жуки можуть летіти на відстань 500 м - 1 км від кормового дерева); 

• з саджанцями ясена (чи інших рослин-господарів); 

• з деревиною та виробами з неї (в т. ч. з пакувальними матеріалами, круглою деревиною, гілками, дровами, трісками розміром понад 2,5 см); 

• будь-якими транспортними засобами із зон масового розповсюдження (в період льоту жуки можуть випадково потрапляти на транспортні засоби і з їх допомогою переміщуватись на великі відстані).

Враховуючи те, що різні види ясеня широко представлені в лісах, парках, насадженнях України, а також той факт, що ясенева златка може швидко розповсюджуватись (від 1 до 40 км за рік), на сьогодні немає жодного сумніву, що швидкість її розселення буде залежати від стратегії та тактики проведення спеціальних фітосанітарних та лісозахисних заходів. 

В цілому, є висока вірогідність розповсюдження златки в регіонах природного поширення ясену, а також в місцевостях де його використовують в якості озеленення в міських парках і скверах. 

Регіони, які є найбільш вразливими і, ймовірно, можуть бути в першу чергу заражені і де є природні насадження ясеня це: Закарпатська, Вінницька, Сумська, Луганська, Кіровоградська, Черкаська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Чернівецька, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська області. Однак інші території України також знаходяться під загрозою.

Хімічні методи боротьби не дають ефективного результату і тому повністю не зупиняють подальше поширення ясеневої златки.

Основними профілактичними заходами подальшого розповсюдження комахи є:

• тимчасове обмеження масштабних посадок ясеня;

• створення оптимально зімкнутих насаджень. Приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі;

• визначення меж заселення насаджень шкідником;

• встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т. ч. з використанням феромонних пасток.

• для виявлення ходів личинок златки необхідно детально оглядати живі дерева, в т. ч. з видаленням кори;

• своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням (або подрібненням і закопуванням).

Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood підготували коротку інформацію про шляхи розповсюдження шкідника.

Звертаємось до громадськості! У разі підозр щодо виявлення  шкідника на деревах – повідомляйте територіальні органи Держпродспоживслужби. Наразі зафіксовано поширення ясеневої златки в Луганській, Харківській областях та в м. Київ.