Основний елемент успішної роботи в зерновому бізнесі – це якість вирощених сільськогосподарських культур. Ретельне дотримання технологій під час вирощування та належне зберігання гарантує високу якість продукції, від якої залежить майбутній прибуток сільгоспвиробника. Тому вимогливість до якості зерна та точність висновків досліджень - ключові етапи.

Аналіз зерна та його якість позначаються на ціновій пропозиції з боку трейдера та є одним із чинників, що впливає на прийняття рішення суб’єкта господарювання щодо його оперативної реалізації. Зокрема, якість зерна – це сукупність властивостей та ознак (біологічних, фізико-хімічних, технологічних, споживчих), які визначають його придатність до вживання за призначенням та нормуються Державними стандартами України.

Для цільового використання зерна на внутрішньому ринку є ключові класоутворюючі показники. Тому, дуже важливо проводити комплексне випробування зерна сільськогосподарських культур, оскільки, у разі невідповідності граничній нормі хоча б за одним з показників, зерно переводиться у нижчий за якістю клас. Важливим фактором характеристики зернової продукції є співвідношення фуражної пшениці до продовольчої, яка є основною сировиною у виробництві хліба. Основним критеріям якості борошна, придатного для випікання хліба, є кількість клейковини та число падіння. Невідповідність цих показників значною мірою позначається на якості м’якушки, оскільки, хліб стає липким, підвищується його вологість, знижується об’ємний вихід випічки. Однак, з іншого боку, при високих значеннях числа падіння хліб буде необ’ємним, «забитим», із блідою скоринкою і сухою м’якушкою, який швидко черствіє. Значення числа падіння нижче норми, згідно з нормативними документами, вказує, що зернова культура має високий вміст пророслого зерна. Для отримання якісного хліба з максимальним виходом і високими смаковими якостями, встановлено оптимальні значення ключових параметрів.

Вітчизняне зерно дуже ретельно аналізується на якісні показники перед здійсненням експорту. Саме високі показники якості зерна дають змогу Україні бути конкурентоспроможною на світовому ринку.

На точність та достовірність результатів лабораторних досліджень, впливає багато факторів, основний з яких – правильність відбору зразків. Зразки сільськогосподарських культур відбираються замовником – безпосередньо із необхідної партії сільськогосподарських культур, відповідно до таких стандартів:

• ДСТУ ISO 13690:2003 «Зернові, бобові та продукти їхнього помелу. Відбирання проб»;
• ДСТУ 4601:2006 «Насіння олійних культур. Методи відбирання проб»;
• ДСТУ ISO 542:2006 «Насіння олійних культур. Методи відбирання проб».

Як зазначає директор ДУ «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» Євгенія Лихач, для проведення аналізування якісних показників зерна у Державній установі «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» у березні 2019 р. створено відділ визначення біохімічних і технологічних показників сільськогосподарських культур. У відділі забезпечено ефективне функціонування системи управління, дотримуються технічні вимоги до приміщення та умов довкілля. Випробування проводяться верифікованими методами на сучасному лабораторному обладнанні, що здатне забезпечити точні та достовірні результати випробувань. Фахівці лабораторії - компетентні у даному напрямку випробувань та постійно підвищують свої професійні навички, беруть участь у навчаннях, стажуваннях та міжлабораторних порівняннях.

Завдяки наявності всіх цих ресурсів у травні 2021 р. лабораторію акредитовано Національним агентством з акредитації України відповідно до вимог ДСТУ/ISO/IEC 17025:2019 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій». Наразі Державна установа «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» -  єдина серед фітосанітарних лабораторій ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ акредитована щодо визначення якісних показників зерна.

На сьогодні відділ визначення біохімічних і технологічних показників сільськогосподарських культур цієї фітосанітарної лабораторії проводить аналізування десяти культур:  пшениці, жита, ячменю, тритикале, кукурудзи, вівса, ріпаку, сої, гороху, соняшника за 18-ма показниками:

1. Зернова, сміттєва, олійна (оліїста) домішки.

2. Металомагнітна домішка.

3. Фузаріозні та рожевозабарвлені зерна.

4. Сажкове зерно.

5. Зерна пшениці, пошкоджені клопом-черепашкою.

6. Вміст ядра.

7. Зараженість шкідниками.

8. Дрібні зерна та крупність.

9. Типовий склад.

10. Органолептичні показники зерна (запах і колір).

11. Вологість.

12. Натура.

13. Число падіння.

14. Склоподібність.

15. Масова частка білка експрес-методом інфрачервоної спектроскопії.

16. Масова частка олії (олійності) експрес-методом інфрачервоної спектроскопії.

17. Масова частка сирої клейковини.

18. Якість клейковини.

Вартість проведених аналізувань визначається Наказом Міністерством аграрної політики України від 13.02.2013 року № 96 (у редакції наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 25.02.2021 року № 395) «Розміри плати за послуги, які надаються територіальними органами та бюджетними установами, що належать до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів».

За результатами лабораторних випробувань замовнику видається Протокол визначення біохімічних і технологічних показників сільськогосподарських культур.