Відділом правового забезпечення доведено у Верховному суді право Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі – Головне управління) на стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу у судовому порядку, незважаючи на те, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що територіальний орган Держпродспоживслужби, права на звернення до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу відповідно до Закону України “Про рекламу” не має.

За результатами розгляду касаційної скарги Головного управління 11 липня 2023 року у справі №520/17941/21 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу задоволено у повному обсязі.

Верховний суд зробив висновки про те, що у спірних відносинах Головне управління діє як суб’єкт владних повноважень, наділений Законом України “Про рекламу” та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004, функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та відповідно правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

У суді спростовано доводи відповідача про необхідність застосування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.09.2021 у справі №816/259/18, в якій суд дійшов протилежного висновку, а саме – про відсутність у Головного управління права на звернення до суду з позовом про стягнення із суб’єкта господарювання штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Відділом правового забезпечення доведено, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів касаційного суду, висновки об’єднаної палати – над висновками палати чи колегії суддів касаційного суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду – над висновками об’єднаної палати, палати й колегії суддів. Крім того, Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 та від 10.11.2021 у справі № 825/997/17, зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Оскільки правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 812/1234/18 у подібних спірних правовідносинах, має перевагу над висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.09.2021 у справі № 816/259/18, суди попередніх інстанцій повинні враховувати саме висновок Великої Палати Верховного Суду.

За результатами проведеної Відділом правового забезпечення позовної роботи, Верховним судом у 2023 році сформовано висновки на користь Головного управління щодо застосування норм права в аналогічних правовідносинах у справах №520/17777/21, №160/998/22, №520/17941/21.

Відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.