Держпродспоживслужба та проект Твінінг «Наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин та здоров’я рослин і посилення відповідних інспекційних та лабораторних служб» за фінансування Європейського Союзу на прес-конференції 1 червня 2018 року оголосили про запуск кампанії з інформування малих і середніх фермерських господарств про ризики і небезпеку, що пов'язані з використанням фальсифікованих засобів захисту рослин.
«Для нашої служби це новий досвід: ми вперше проводимо таку масштабну кампанію і сподіваємося, що це допоможе нам формувати цивілізований ринок засобів захисту рослин (ЗЗР) та запобігти поширенню фальсифікованих та контрафактних пестицидів на території України», ‒ заявив на прес-конференції Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.
Він зауважив, що обрана тема – боротьба з нелегальними ЗЗР – є дуже важливою, оскільки сучасне землеробство практично неможливо уявити без застосування пестицидів.
В Україні річна потреба аграрного сектору в пестицидах становить понад 100 тис. тонн, що у грошовому еквіваленті відповідає близько 2 млрд доларів. Тому, зрозуміло що цей сектор є надзвичайно привабливим об’єктом для підробок.
«За оцінками міжнародних організацій частка фальсифікованих пестицидів на ринку України складає від 25-30%. Понад 50% підробок відомих брендів фіксується в роздрібній торгівлі», - заявив Голова Держпродспоживслужби.
Він наголосив, що фальсифіковані ЗЗР не лише неефективні, а й практично завжди призводять до непередбачуваних наслідків та завдають значної шкоди у вигляді втрат врожаю, забрудненню навколишнього природного середовища, поверхневих та ґрунтових вод, погіршенню родючості ґрунтів, вирощуванню сільськогосподарської продукції з підвищеним вмістом залишків пестицидів, яка є непридатна до споживання, а також завдають значної шкоди здоров’ю людей.
Оскільки однією з головних функцій Держпродспоживслужби є державний контроль за обігом засобів захисту рослин, то у зв’язку з нещодавнім послабленням мораторію на контрольні заходи Служба докладатиме більше зусиль для боротьби із фальсифікатом.
«Ми налаштовані на те, що еволюційно і розумно відновлювати державний контроль у цій сфері аби запобігати можливим ризикам. І такі інформаційні кампанії є допоміжним інструментом для Служби, які показують фермерам, сільськогосподарським виробникам небезпеку та можливі шляхи запобігання, купівлі, використання фальсифікованих ЗЗРП», - Зазначив Володимир Лапа.
У свою чергу постійний радник проекту Твіннінг Райвіс Гросбардіс поінформував, що перед початком кампанії було проведено опитування фермерів для з’ясування чинників, які чинники впливають на рішення фермерів при купівлі ЗЗР. Усього було отримано 543 відповіді на анкети. Серед опитаних було 86 господарств до 10 га, 55 – від 11 до 50 га, 88 – 51-100 1000 га, 86 – 1000 га та більше.
За його словами, опитування показало, що більшість відповідей надали малі та середні фермери – наша цільова аудиторія. Більшість із опитаних (97%) відповіли, що вони цікавляться та знають про походження ЗЗР, якими вони користуються. Найбільша кількість фермерів користується ЗЗР із Євросоюзу – 378 осіб, України – 341 особа, країн Азії (Індія, Китай) – 179 осіб, країн СНД – 173, невідомого походження – 14.
«Дослідження показує, що люди цікавляться інформацією про продукцію, якою вони користуються, і це дуже позитивно. Тому наша кампанія спрямована саме на те, щоб таку інформацію поширювати і підвищувати обізнаність щодо шкоди використання фальсифікованих ЗЗР», наголосив Райвіс Гросбардіс.
У рамках кампанії були розроблені та надруковані тематичні буклети, на сайті Держпродспоживслужби створена рубрика «СТОП нелегальні засоби захисту рослин», яка наповнюється відповідними інформаційними матеріалами, а також відзняті відеоролики про шкоду та небезпеку фальсифікованих ЗЗР. З основними матеріалами можна ознайомитися за посиланням.
Довідково:
Проект сприяє наближенню законодавства України до нормативно-правової бази ЄС, що передбачено зокрема Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, та розвитку компетенцій співробітників державних інспекцій та лабораторій. За реалізацію проекту відповідає консорціум країн-членів ЄС: Латвія, Німеччина і Литва.
Тривалість проекту: 21 місяць (починаючи з 13 березня 2017 р.).