Скрізь у посівах озимих, осередково ярих зернових культур продовжується розвиток усіх стадій клопа шкідливої черепашки. Відбувається відродження та живлення личинок фітофага. Ними за середньої чисельності 0,2-3, макс. в Миколаївській, Харківській областях до 7 заселено та пошкоджено 2-10, макс. до 30% рослин. Переважають личинки І і ІІІ віків. Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових відчутної шкоди рослинам завдає пшеничний трипс, який в допороговій чисельності заселив 6-25, макс. до 40% (Хмельницька обл.) рослин озимої пшениці. Також у посівах озимих та ярих зернових колосових розвиваються та шкодять хлібні блішки, п’явиці, злакові мухи, попелиці, цикадки, які пошкодили 2-40% рослин. У Степу та Лісостепу хлібні жуки за чисельності 0,5-2, осередково 5 (Полтавська обл.) екз. на кв.м заселили крайові смуги озимих посівів.

Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки слід проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2-х і більше, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок.

Посіви озимих і ярих колосових культур доцільно оздоровити від борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, кореневих гнилей, гельмінтоспоріозу, якими уражено 5-35, макс. 60% (гельмінтоспоріоз - Миколаївська, септоріоз - Київська обл.) рослин. За наростання розвитку хвороб листя, а також у разі загрози одночасного розвитку хвороб колоса (фузаріоз, септоріоз) під час цвітіння – початку формування зерна посіви обприскують дозволеними фунгіцидами.

5-13, макс. 22% (Вінницька обл.) рослин кукурудзи пошкоджено злаковими блішками, попелицями, осередково кравчиком-головачем, південним сірим довгоносиком. В Одеській області на посівах відмічено початок відродження гусениць стеблового кукурудзяного метелика, скрізь крім північних областей триває літ шкідника та яйцекладка.

На сої 3-5, макс. 14% рослини заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, попелиці, ґрунтові шкідники та піщаний мідляк. 3-7% рослин сої охоплено септоріозом, пероноспорозом, бактеріозом, на 3%рослин виявлено фузаріоз.

Горох на 3-20, макс. 49% рослин скрізь заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, горохові зерноїд, попелиця і трипс. На 2-10% рослин культури виявлено розвиток кореневих гнилей, аскохітозу, іржі. У багаторічних травах розвивається комплекс шкідників: бульбочкові, інші види довгоносиків, насіннєїди, клопи, попелиці, з хвороб – бура плямистість.

У всіх бурякосійних областях триває пошкодження цукрових буряків звичайним буряковим та сірим довгоносиками, за щільності 0,1-0,6 екз. на кв.м ними пошкоджено у слабкому та середньому ступенях 2-10, осередково з країв поля до 27% рослин (Київська обл.). Також 1-15% рослини цукрових буряків пошкодили бурякові блішки, подекуди щитоноски, попелиці, піщаний мідляк. У Полтавській області виявлено живлення амарантовим стеблоїдом. Посіви від фітофагів захищають дозволеними до використання інсектицидами. Коренеїдом уражено до 6% рослин, розвиток якого стримують через міжрядні рихлення.

У посівах озимого ріпаку завершується шкідливість ріпакового квіткоїда, хрестоцвітих клопів, блішок, прихованохоботників, осередково капустяної стручкової галиці, ріпакового пильщика. 4-20% рослин хворіє на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, білу плямистість, бактеріоз. На 2-16% ярого ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, клопи, яких за надпорогової чисельності знешкоджують дозволеними до використання препаратами, з хвороб виявляють пероноспороз та фомоз.

На 5-18, макс. 20% рослин соняшнику шкодять піщаний мідляк, сірий південний, сірий буряковий довгоносики. Степових та лісостепових областях тривало заселення посівів геліхризовою попелицею. Пероноспорозом, альтерноріозом та фомозом уражено 3-6% рослин, розпочалось ураження іржею.

Картоплю, томати масово заселяють імаго та відроджуються личинки колорадського жука. У Закарпатській, Миколаївській та Херсонській областях виявлено початок ураження фітофторозом та альтернаріозом. Капусту на 1-18% рослин заселяють і пошкоджують совки, білани, капустяна міль, попелиця. У Закарпатській, Львівській, Рівненській областях розпочалось заселення капустяних культур білокрилкою. Цибулю пошкоджують личинки цибулевої мухи, відмічено розвиток пероноспорозу.

В неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах степових та лісостепових областей виплоджуються личинки саранових (нестадні види – кобилки, коники, ін., стадні – італійський прус). Переважають личинки першого-другого віків, чисельністю 0,2-3 екз. на кв.м. Погодні умови цьогорічного вегетаційного періоду створюють передумови зростання чисельності та значних пошкоджень рослин у посівах сільськогосподарських культур. Захист посівів доцільний за чисельність на кв.м                        10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса дозволеними до використання інсектицидами.

Скрізь у посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок. На 8-20% обстежених площ соняшнику, цукровому буряку, кукурудзі відроджуються та шкодять їх гусениці, за чисельності 1-2, макс. 5 екз. на кв.м. Бавовниковою совкою та совкою-гамма пошкоджено 5-10, макс. 25% вищевказаних рослин.

У степових та лісостепових областях посилився літ лучного метелика. На 10 кроків нараховували 1-3, макс. 5, осередково до 12 (Дніпропетровська обл.) екз. метеликів, відкладання ним яєць та відродження гусениць у південних областях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць. У Луганській, Одеській, Херсонській областях на неугіддях та на технічних культурах гусениці лучного метелика за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили до 3% рослин.

У садах розвиваються та шкодять гусениць яблуневої та східної плодожерок. Личинки яблуневого та сливового пильщиків пошкодили 2-15% плодів. В насадженнях вишні та черешні на 1-7% плодів шкодять личинки вишневої мухи. Із сисних фітофагів шкодять попелиці, щитівки, кліщі. Поширюються моніліоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика та борошниста роса, парша зерняткових. Захищають насадження відразу після цвітіння сумішами дозволених пестицидів.

У виноградниках триває відродження і живлення гусениць гронової листокрутки, розвиваються виноградний зудень, павутинні кліщі, з хвороб мілдью, оїдіум, чорна гниль та чорна плямистість. Захист проводять рекомендованими препаратами.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.