Мишоподібні гризуни – найнебезпечніші  шкідники осінньо-зимового періоду, які щорічно завдають значної шкоди сільському господарству. Тепла погода  майже весь листопад сприяла переселенню мишоподібних гризунів з місць резервації (лісосмуги, неорні землі, багаторічні трави, скирти соломи) в крайові смуги озимих зернових культур і ріпаку та наростанню їх чисельності на багаторічних травах.

Гризуни здатні завдати величезних збитків сільськогосподарському виробництву як в польових умовах, так і в складах, коморах, зерносховищах, на фермах.

Харчуючись сходами озимих, гризуни утворюють у посівах залисини. Оселяючись в складських та житлових приміщеннях, вони пошкоджують продукти, тару та самі приміщення. До того ж, миші є носіями збудників різних захворювань людей та тварин.

В Одеській області найрозповсюдженіші полівка звичайна, курганчикова та польова миші.

Полівка – травоїдний гризун, до раціону якого входить широкий набір кормів. У теплу пору року віддає перевагу зеленим частинам злакових, айстрових і бобових. Взимку обгризає кору чагарників і дерев, зокрема ягідних і плодових; поїдає насіння і підземні частини рослин.

Характерною особливістю курганчикової миші є осіннє збирання великих запасів корму на зиму (5-10 кг колосків зернових культур, насіння злакових та інших видів бур’янів) та споруджування над ними земляних курганів близько 1 м у діаметрі і 0,5 м заввишки. Курганчики миші будують лише тоді, коли для них на полях є досить поживи. Насіння злаків – головна їжа цього виду мишоподібних гризунів протягом всього року.

Розмноження мишоподібних гризунів може обмежуватися природними чинниками. Так, ранні морози за відсутності снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі відлиги з таненням снігу спричиняють загибель мишей. Проте гризуни дуже плодючі і здатні швидко відновлювати популяцію та повторно заселяти сільськогосподарські угіддя. Протягом року самки дають 3-7 (на півдні до 10) приплодів по 3-8 мишенят у кожному, максимально – 12 шт.

Заходи боротьби з мишоподібними гризунами

З метою запобігання збільшення чисельності та шкідливості гризунів слід проводити постійний моніторинг їх розвитку та профілактичні заходи щодо зменшення чисельності шкідників. Першочерговим в обмеженні чисельності мишоподібних гризунів залишаються профілактичні агротехнічні заходи: зменшення втрат урожаю при збиранні, знищення бур'янів, завчасна і якісна зяблева оранка, що позбавляє гризунів корму та надійного сховища, знищення гризунів у місцях резерваціях з метою недопущення їх розселення на посіви сільськогосподарських культур.

За наявності 3-5 і більше жилих колоній на 1 га для боротьби з гризунами  застосовують хімічні та біологічні засоби. До препаратів хімічної групи – родентицидів належать отруйні принади (діюча речовина бродіфакум, бромадіолон та флокумарин), які розкладаються вручну в кожну нірку з обов’язковим засипанням землею і притоптуванням. Усі ці діючі речовини є антикоогулянтами, тобто вони блокують згортання крові, в результаті чого гризуни гинуть від внутрішньої кровотечі.

Можна застосовувати також біологічний метод, використовуючи препарати, які містять бактерії мишачого тифу. Вони безпечні для інших живих організмів, адже на відміну від хімічних препаратів, впливають лише на мишей, і не чинять шкідливої дії на тварин та птахів. Боротьбу з гризунами варто вести систематично, комбінуючи різні методи і засоби. Застосування навіть найефективніших засобів не рятує від повторного заселення гризунів.

У грудні, за теплої погоди і достатньої вологості ґрунту, ймовірне слабке живлення личинок хлібного туруна. Значної шкоди личинки завдаватимуть посівам озимих колосових культур по стерньовим попередникам. При зниженні температури до 0 °C личинки туруна підуть на зимівлю у більш глибокі шари ґрунту (зимують личинки різного віку). При перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) (2-3 екз. / 1 кв. м у фазу кущіння) слід проводити захисні обробки препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

На посівах озимих зернових культур, за помірної температури повітря, частих опадів, рясних рос та туманів, ймовірний розвиток септоріозу, борошнистої роси, темно-бурої плямистості, кореневих гнилей.

Зерновим запасам будуть шкодити комірні шкідники. Найпоширеніші та найнебезпечніші шкідники зерна та зернової продукції: комірний і рисовий довгоносики, хрущаки, гороховий і квасолевий зерноїди, зерновий точильник, зернова міль, південна комірна вогнівка. Необхідно вести постійний моніторинг і при необхідності провести відповідні заходи захисту зернової продукції. Втрати збіжжя від комірних шкідників можуть сягати до 30%.

У зимовий період надійним способом обмеження чисельності шкідників є приморожування зерна. Більшість комах за температури нижче - 15 °C гине протягом доби. Також в зерносховищах проводять фумігацію або аерозольну обробку. Обробляти склади необхідно коли шкідники знаходяться в активному стані за температури не нижче 12 °C.

Всі роботи з захисту посівів необхідно проводити, суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише особи, які пройшли відповідне навчання і мають Допуск (посвідчення) на право роботи з ними.