З початком повномасштабної агресії рф в Україну всі наші співвітчизники об'єдналися задля перемоги. Фахівці Держпродспоживслужби Чернігівщини, регіону, що межує з недобрим сусідом, окрім виконання своїх посадових обов'язків, що інколи потребувало особливої сміливості і героїзму, також долучилися до допомоги постраждалим від війни та нашим захисникам.

Наприклад, Роман Васильович – депутат Бобровицької міської ради, який на той час обіймав посаду начальника одного з районних управлінь Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, з перший днів російського наступу велику увагу приділяв збереженню кадрового фахового потенціалу управління, рухомого та нерухомого майна, підбору та залученню спеціалістів по напрямку державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства.

З початком повномасштабного вторгнення рф пан Роман, щоденно перебуваючи на робочому місці, не полишав виконувати свої повноваження. Його діяльність полягала не лише у виконанні своїх безпосередніх функцій, визначених Положенням, а й у забезпеченні й підтримці життєдіяльності населення Бобровицької громади. Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області спільно з Чернігівською воєнною адміністрацією визначили утворити групи для забезпечення щоденного моніторингу ціноутворення під час воєнного стану з метою регулювання ринку цін на соціально значущі харчові продукти. У кожній районній адміністрації та ТГ (за винятком окупованих громад) були створені комісійні групи. До однієї з таких комісійних груп був включений і Роман Васильович, який постійно брав участь у зустрічах з головами місцевих рад та ТГ, на яких вирішувалися питання забезпечення населення харчовими продуктами, питною водою, стан забезпечення тваринництва господарств громади кормами, ветпрепаратами та інше. Разом з тоді ще начальником Носівського райуправління Віктором Федосійовичем займався організацією та доставкою гуманітарної допомоги в деокуповані населені пункти та м. Чернігів.

Деякі населені пункти пережили понад місяць російської окупації. Після бойових дій орки залишили після себе, окрім знищених будинків, техніки та понівечених доль, сотні трупів відібраної у людей худоби, які були покинуті лежати просто неба, в опустілих будинках. Попри небезпеку і ризик натрапити на залишені окупантами міни і боєприпаси під керівництвом Романа Васильовича були організовані відповідні заходи щодо захоронення рештків загиблих сільськогосподарських тварин відповідно до інструкцій. З метою збереження епізоотичного благополуччя району та недопущення виникнення інфекційних спалахів захворювання тварин проведено профілактичні щеплення котів і собак проти сказу.

Також варто розповісти про пані Людмилу, яка на той час була очільницею одного з райуправлінь Держпродспоживслужби Чернігівщини. 24 лютого 2022 року, коли Городнянщина перша зустріла рашистів, багато населених пунктів району опинилися під окупацією. У цей час Людмила Миколаївна також продовжувала виконувати свої безпосередні функції начальника управління, долучилася до допомоги у забезпеченні і підтримки життєдіяльності населення громади. Вона, як і інші керівники, була включена до однієї з комісійних груп для забезпечення щоденного моніторингу ціноутворення під час воєнного стану, безпосередньо брала участь у зустрічах з головами місцевих рад та ТГ, під час яких вирішувалися життєво важливі питання.

Окрім цього, пані Людмила організувала і особисто брала участь у доставці хліба до населених пунктів Тупичівської громади, неодноразово потрапляючи на блокпостах під обшуки орків. Особливо вони лютували після того, як був зірваний міст через Десну. Більше місяця без засобів зв’язку, повноцінного життя, під дулами автоматів і постійного залякування команда Людмили Миколаївни ще більше об’єдналася, ще з більшою ненавистю до загарбників стали допомагати тим, хто цього потребував. Брала участь у ланцюжку перевезення людей з незламного Чернігова, організовувала збір овочів для ГО Остерський жіночий рух «Довіра», які доставляли до шпиталю, безпосередньо на фронт та вимушеним переселенцям.

Після звільнення території району від окупації, попри небезпеку та складність усі сили ветлікарів Городнянщини були кинуті на організацію проведення профілактичних щеплень котів і собак проти сказу. Як результат даної роботи – збережено епізоотичне благополуччя району та недопущення виникнення інфекційних спалахів захворювання тварин.

Це коротка розповідь лише про двох співробітників Держпродспоживслужби Чернігівщини. Але їх набагато більше... Ми всі працюємо щодня, кожен на своєму місці і будемо продовжувати працювати, допомагати, оберігати і робити все для нашої спільної перемоги!