На виконання розпорядження Головного державного ветеринарного інспектора України від 14 лютого 2022 року №15 «Про посилення заходів щодо профілактики сказу серед тварин в Україні» спеціалісти районних державних лікарень ветеринарної медицини Закарпатської області проводять протиепізоотичні, лікувально-профілактичні заходи для тварин, що утримуються в особистих селянських господарствах. Ці заходи покликані сприяти формуванню стабільної епізоотичної ситуації та забезпечити ефективний контроль за станом тварин, лікування, профілактики інфекційних і незаразних хвороб тварин.

Так, від початку поточного року спеціалісти районних лікарень ветеринарної медицини області провели щеплення 9321 голів собак та 4220 голів котів проти сказу.

Боротьба зі сказом залишається однією з найскладніших проблем, яка може бути вирішена тільки спільними зусиллями із залученням адміністративно-господарських служб, органів державної ветеринарної та гуманної медицини за допомогою проведення таких заходів, як своєчасна вакцинація домашніх улюбленців, відловлювання бездоглядних особин, широке інформування населення, особливо власників тварин, щодо цієї хвороби та дотримання правил утримання домашніх тварин.

Безвідповідальне ставлення окремих власників нерідко стає причиною збільшення чисельності безпритульних тварин, регуляція якої є багатогранною проблемою і потребує комплексного підходу для її вирішення. Тому в справі захисту населення від заразних хвороб контроль за кількістю безпритульних тварин набуває першочергового значення. Основним напрямом регулювання їхньої популяції є відловлювання з вулиць населених пунктів.

Безпритульними тваринами вважаються: домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини відповідно до закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Довідково. Сказ – це гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, під час якого відбувається ураження центральної нервової системи з ознаками поліенцефаломієліту, супроводжується паралічами і завжди закінчується смертю. Людина може інфікуватись під час укусу або коли слина потрапляє на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру через подряпини. Вірус сказу дуже чутливий до дії ультрафіолетових і прямих сонячних променів, висушування, гине миттєво при звичайних режимах пастеризації, кип’ятінні, 45-70% спирту, мильного розчину, 5 % йод вбиває вірус протягом хвилини. У слині вірус зберігається добу, в замороженому стані 75 днів, у гліцерині до 90 днів. Потрапивши до рани, він може зберігатися від кількох годин до кількох тижнів, тут він доторкується до нервових закінчень і починає рухатися до центральної нервової системи, де розмножується у нейронах. Після нагромадження в центральній нервовій системі починається відцентровий рух до слинових і очних залоз. Інкубаційний період від 7 днів до року і навіть більше.

Вчасне проведення необхідних клінічних та профілактичних щеплень проти інфекційних захворювань дає змогу забезпечити стабільну епізоотичну ситуацію, убезпечити тварин від інфікування невиліковними хворобами.