Зміни клімату, стрімке наростання розвитку, розселення і висока шкодочинність шкідливих організмів вимагають пошуку сучасних, простих, безпечних і ефективних у застосуванні методів та засобів з виявлення і спостереження за розвитком шкідників.

Одним із таких методів є феромонний моніторинг – система спостережень за динамікою чисельності популяції комах за допомого феромонних пасток.

Феромонні пастки виловлюють цільовий вид шкідливих комах, незважаючи на низьку чисельність. Тому вони використовуються для раннього запобігання появі шкідника. Моніторинг шкідника особливо важливий, якщо його чисельність швидко зростає кожен рік або якщо очікується міграція. Моніторинг використовують для прогнозу строків появи і чисельності комах, визначають оптимальні періоди для застосування заходів щодо захисту рослин, випуску ентомофагів. При пошкодженнях культур декількома видами комах феромонний моніторинг дозволяє встановити економічно найбільш небезпечний вид та визначити стратегію захисту.

Феромонна пастка – абсолютно екологічно безпечний пристрій для визначення поширення та динаміки чисельності того чи іншого шкідника. Вона складається з хімічної принади та картонного або пластмасового корпусу, на який нанесено тонкий шар ентомологічного клею. За виконуваними функціями феромони поділяють на статеві, агрегації, тривоги, слідові, мітки, поліфункції.

Необхідно відмітити, що однією з важливих переваг феромонного моніторингу є вчасне виявлення карантинних та шкідливих організмів. За використання феромонних пасток поява шкідника прогнозується до настання у нього стадії розвитку, яка є шкідливою, тобто до настання порогу біологічної шкідливості.

Існує два основних напрямки контролю комах за допомогою феромонних пасток.

· По-перше: їх використовують для моніторингу посівів, насаджень та складських приміщень з метою виявлення регульованих та інших шкідливих організмів, а також встановлення меж вогнища, що дозволяє отримувати інформацію про наявність шкідників на певній території, визначати їх чисельність, динаміку розвитку, а на підставі отриманих при цьому даних планувати відповідні фітосанітарні заходи.

· По-друге: синтетичні феромони застосовують безпосередньо для боротьби зі шкідниками. «Самцевий вакуум» – для створення дефіциту самців, яких, як правило, значно менше, ніж самиць, у саду розвішують феромонні пастки, які виловлюють чоловічі особини комах. Нестача самців призводить до того, що значна кількість самиць залишається незапліднена і не відкладає яйця – відповідно пошкодженість плодів знижується. Однак цей метод добре себе зарекомендував лише при незначній чисельності шкідників і в кліматичних зонах, де розвивається одне покоління шкідника.

Як свідчить практика, застосування феромонного моніторингу для нагляду за розвитком шкідників дає змогу на 20-30% зменшити хімічні обробки, та підвищити продуктивність праці на 75%, а собівартість робіт знизити на 70%

(Методичні рекомендації щодо застосування феромонних пасток для виявлення регульованих та шкідливих організмів, 2019 р).

Наразі спеціалістами Управління фітосанітраної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області з метою виявлення нових вогнищ регульованих шкідливих організмів проводиться фітосанітарний моніторинг із застосуванням феромонних пасток на виявлення азіатського вусача, китайського вусача, заболонника Моравіца, американського білого метелика, чорничної плодової мухи, дрозофіли строкатокрилої, жовтобурого мармурового клопа, великого модринового короїда, вусача мінливого, смолівки кедрової, лісового похідного шовкопряда, ясеневої смарагдової златки, бронзової березової златки, капрового жука, чотириплямистого зерноїда, а також планується застосування феромонної пастки для виявлення західного кукурудзяного жука. До речі, в минулому році завдяки застосуванню феромонної пастки на західного кукурудзяного жука було виявлено 2 вогнища цього шкідника загальною площею 265,3 га в Ніжинському районі.

Для визначення видового складу виявлені під час моніторингу шкідливі організми будуть направлені до ДУ «Чернігівська фітосанітарна лабораторія».

У випадку виявлення регульованих шкідливих організмів будуть прийняті рішення щодо запровадження карантинного режиму та застосування відповідних фітосанітарних заходів.