Як запобігти загибелі бджіл у весняно-літній період при обробітку засобами захисту рослин садів та посівів? Як відпрацювати дієвий алгоритм взаємодії між пасічником, фермером та органами місцевого самоврядування щодо попередження отруєння бджіл? Ці та інші питання порушувалися під час тематичної онлайн-конференції на Черкащині.

Участь у заході узяли фахівці у сфері фітосанітарної безпеки та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, представники Департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА, голови ОТГ та керівники об’єднань пасічників, фахівці сільськогосподарських підприємств Звенигородського та Уманського районів.

Основною проблемою отруєння бджіл, як зазначали на конференції, є насамперед відсутність конструктивного діалогу між пасічником та агровиробником. А тим часом дохід пасічника залежить від поля агровиробника, а самого аграрія - від бджолиного запилення.

Заступник начальника управління - начальник відділу організації протиепізоотичної роботи управління безпечності харчових продуктів та ветмедицини Віктор Маламуж нагадав пасічникам, якими нормативно-правовими актами вони мають керуватися у своїй діяльності, оприлюднив пам’ятку бджолярів.

"Головне правило – пасіку потрібно зареєструвати за місцем проживання фізичної особи, яка займається бджільництвом. Під час реєстрації проводиться її обстеження районним органом державної ветеринарної медицини, дані обстежень заносяться в журнал обліку пасік. Тоді органи місцевого самоврядування і відповідно агровиробники знатимуть про пасічника та його господарство", - зазначив Віктор Маламуж.

"Але хочу зазначити що, в деяких випадках отруєння бджіл відбувається і при дотриманні правил обробітку, - додала Віра Харькова. – Наприклад, коли оброблювана не квітуча культура знаходиться поруч з квітучими медоносами; коли пестициди з обробленої площі потрапляють на сусідні медоносні угіддя; коли бджола споживає росу, яка містить хімічну речовину; коли у повітря здіймається хмара куряви, насиченої частинками протруйника тощо".

Тож пасічникам надали алгоритм дій в разі, коли отруєння бджіл сталося. Разом з тим відзначили, що ще є над чим працювати. Так, зокрема:

1. значна кількість пасік не зареєстровані та не паспортизовані;

2. є окремі випадки неналежної роботи органів місцевого самоврядування з організацією виконання положень постанови Кабінету Міністрів України щодо підтримки галузі бджільництва;

3. не досягнуто конструктивної співпраці між власниками пасік, органами самоврядування та сільгосппідприємствами, що стало причиною виникнення випадків отруєння бджіл під час захисту садів та сільськогосподарських культур від шкідників та хвороб.

На часі - онлайн-конференція для голів ОТГ та керівників об’єднань пасічників, фахівців сільськогосподарських підприємств Черкаського та Золотоніського районів.