У степових, лісостепових, осередково поліських областях у посівах озимих зернових колосових культур триває розвиток та живлення личинок хлібної жужелиці (туруна) та гусениць озимої совки, які в допороговій чисельності на 3-35% обстежених площ, пошкодили 1-5% рослин. Личинки злакових мух (шведські, чорна пшенична, гессенська) пошкодили до 3% рослин. Також, в озимині в допороговій чисельності розвиваються злакові попелиці, цикадки, хлібні блішки, шкідливість яких проявляється в теплі сонячні дні. Переважно в Лісостепу та Поліссі на ранніх посівах озимих пшениці, ячменю та жита відмічається проявлення хвороб, а саме борошнистої роси, септоріозу (Хмельницька, Тернопільська), гельмінтоспоріозу, бурої листкової іржі (Львівська обл.) та кореневих гнилей (Житомирська, Чернівецька обл.), якими охоплено 1-3% рослин.
Проти вищезазначених шкідників за надпорогової чисельності озимі зернові у фази сходи - початок кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскування дозволеними інсектицидами за регламентами існуючих технологій. Проти хвороб за необхідності (у фазу кущіння) рослини оздоровлюють рекомендованими фунгіцидами.
У посівах озимого ріпаку триває розвиток і шкідливість фітофагів, чисельність яких коригується гідротермічним режимом та захисними заходами. Хрестоцвітими блішками, переважно в крайових смугах полів у середньому пошкоджено 3-10% рослин. Спостерігається завершення живлення несправжніх гусениць ріпакового пильщика, ним пошкоджено 2-8, осередково 22% (Волинська, Київська обл.) рослин у слабкому та середньому ступенях. Також у посівах культури на 2-12% рослин відмічається шкідливість гусениць ріпакового білана, листогризучих совок (капустяна, совка-гамма), листоїда, попелиць, осереково капустяної молі (Київська обл.) та багатоїдного мінера (Волинська обл.). На 5-25% обстежених площ гусениці озимої совки та інші грунтоживучі шкідники, живилися в чисельності 0,5-2 екз. на кв.м, пошкодивши 1-4% рослин. У Волинській, Львівській, Рівненській областях білокрилкою заселено 6-11% ріпаку.
Опади різної інтенсивності сприяли поширенню хвороб озимого ріпаку. На 1-10% рослин культури відмічають ураження альтернаріозом, пероноспорозом, борошнистою росою, білою плямистістю, подекуди фомозом і кореневими гнилями - 2% рослин (Київська, Чернівецька, Черкаська, Рівненська обл.).
У незібраних посівах зернової кукурудзи на качанах, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика і бавовникової совки, розвиваються фузаріоз, бактеріоз, подекуди сіра гниль на 1-8% рослин. Для зменшення ураження качанів фузаріозом та іншими збудниками хвороб рекомендується збирання урожаю в стислі строки, уникання механічного травмування зерна та підсушування його до вологості не вище 16%.
На площах пізніх посівів соняшнику поширення мають біла та сіра гнилі (2-11% рослин).
У плантаціях пізньої капусти розвиваються пероноспороз, фомоз, судинний і слизистий бактеріози на 2-12% рослин.
Скрізь відбувається поширення мишоподібних гризунів на посіви озимих культур. На 3-20% обстежених площ на гектарі озимих ріпаку, пшениці нараховується від поодиноких нір до 1-3 жилих колоній. Осередково у Донецькій, Київській, Одеській областях мишоподібними гризунами пошкоджено 1% рослин. На 18-65% обстежених площ багаторічних трав, неорних землях, полях після просапних культур гризунами утворено 1-4, макс. 6 (Волинська, Донецька обл.), в осередках Рівненської та Чернівецької областей 8-9 колоній гризунів на гектарі (багаторічні трави), пошкоджено 2-5% рослин. Повсюди в господарствах приступили до захисних заходів проти мишоподібних гризунів.
У степових областях на незораних після збирання врожаю полях відмічають розселення курганчикової миші, на 1 га нараховується 1-2 курганчики (Миколаївська, Одеська обл.).
У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Знешкодження їх в першу чергу досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів. Небезпека пошкодження озимих культур та багаторічних трав і насаджень зберігатиметься повсюди. Збереження сходів озимих зернових та ріпаку забезпечує своєчасне виявлення та знешкодження гризунів у разі 3-5 жилих колоній на гектарі використовуючи отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.