Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин на 22 вересня 2017 року
опубліковано 22 вересня 2017 року о 17:30

У Вінницькій, Луганській, Харківській, Чернігівській областях ранні сходи озимих колосових культур в допороговій чисельності заселяють та пошкоджують злакові мухи (шведські, чорна пшенична, гессенська), попелиці, цикадки, хлібні блішки. Осередково на падалиці зернових в Донецькій, Запорізькій, Закарпатській, Херсонській, Полтавській областях та на сходах озимини у Луганській, Харківській областях розвиваються  імаго та личинки хлібної жужелиці (0,2-1, макс. 3 екз. на кв.м), гусениці озимої совки, які пошкодили 1-3% рослин.

Для попередження пошкодження сходів цими фітофагами та іншими ґрунтовими шкідниками рекомендовано проводити передпосівну обробку насіння дозволеними інсектицидними протруйниками. За теплої погоди на озимій пшениці у фазі сходи - 3-й листок та порогової чисельності личинок туруна 1-2, на початку кущіння 2-3 і більше та 2-3 екз. на кв.м гусениць озимої совки  проводять крайові або суцільні обробки посівів дозволеними до використання інсектицидами на основі діючих речовин: імідоклоприд, лямбда-цигалотрин, хлорпірифос, циперметрин.

У Лісостепу та Поліссі 1-12, макс. 25% рослин падалиці пшениці уражено борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, подекуди бурою листковою іржею, які будуть джерелом інфекції для посівів озимих зернових під урожай 2018 року. Варто мати на увазі, що вищезгадані збудники хвороб уражатимуть передусім нетоксиковані сходи культури, які вимагатимуть хімічного захисту.

У посівах кукурудзи закінчується розвиток гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика, що пошкодили 4-26% рослин та 3-20% качанів.  На 3-7% качанів, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика і бавовникової совки, розвиваються фузаріоз, подекуди бактеріоз (Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Тернопільська обл.). Запас шкідливих організмів обмежується збиранням на низькому зрізі (не вище 10 см), післязбиральним обробітком ґрунту, доведенням насіннєвого матеріалу до відповідних кондицій.

Повсюди в посівах озимого ріпаку розвиваються і харчуються хрестоцвіті блішки, які за середньої чисельності 1-5 екз. на кв.м пошкодили 3-10, макс. 25% рослин (Миколаївська обл.). Осередково на 3-11, макс. 38% рослин розвиваються попелиці (Київська, Рівненська обл.), шкодять ріпаковий листкоїд, гусениці біланів та листогризучих і підгризаючих совок. Альтернаріозом, фомозом, пероноспорозом, циліндроспоріозом, білою плямистістю уражено 2-10% рослин культури (Волинська, Полтавська, Тернопільська, Черкаська та інші обл.). У Київській та Житомирській областях чорною ніжкою уражено до 1% рослин ріпаку. Локалізують вогнища шкідників у посівах ріпаку за надпорогової чисельності через обприскування дозволеними інсектицидами, а за наявності інфекції – фунгіцидами.

Подекуди на 4-12, макс. 20% (Тернопільська обл.) цукрових буряків живляться гусениці листогризучих совок, амарантовий стеблоїд, кореневі попелиці. Осередково, гусениці озимої совки, личинки травневих хрущів пошкодили 7-18% коренеплодів. Посіви цукрових буряків продовжують хворіти на церкоспороз, борошнисту росу, рамуляріоз, фомоз, вірусну мозаїку, якими  уражено 3-23, макс. 50 % рослин (церкоспороз Київська обл.). Скрізь виявляють захворювання коренеплодів на звичайну паршу, хвостову гниль, дуплистість, фузаріозну, суху гниль. Сприятливі для  поширення хвороб погодні умови та повільні темпи збирання врожаю негативно впливатимуть на подальшу продуктивність коренеплодів. 

На незібраних площах пізніх посівів соняшнику поширення мають біла та сіра гнилі (1-12% рослин), пероноспороз, фомоз, іржа, альтернаріоз та септоріоз. У Степу триває живлення соняшникової вогнівки, осередково гусениць листогризучих совок, подекуди личинок соняшникової шипоноски та соняшникового вусача.

5-15% рослин капусти пізніх сортів пошкоджують гусениці біланів, капустяної совки, капустяної молі, попелиці та інші фітофаги. Судинний та слизовий бактеріози, фомоз відмічені в усіх зонах вирощування культури на 3-17% рослин.

В усіх природно-кліматичних зонах в багаторічних травах, неугіддях, садах, подекуди на незібраних площах просапних культур відмічається незначне збільшення заселеності мишоподібними гризунами, обліковують 0,5-5, макс. 6 жилих колоній на гектар (неугіддя Луганська обл.). Гризунами пошкоджено 2-7% багаторічних трав, коренеплодів овочів. У Кіровоградській, Одеській областях триває міграція гризунів у посівах озимого ріпаку. Надалі загроза пошкодження озимих культур та багаторічних трав і насаджень зберігатиметься повсюди.

У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Знешкодження в першу чергу досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність проведення винищувальних заходів, шляхом застосування родентицидів.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux