Спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області продовжують інформаційно-роз´яснювальну роботу серед суб’єктів господарювання щодо негативних наслідків життєдіяльності шкідливих організмів під час зберігання зернових культур.

Так, на минулому тижні для працівників ПрАТ «Дмитрівське зернопереробне підприємство» та підприємства ФОП Арещенка Д.В. проведено навчальні семінари на тему: «Зерно й шкідники в коморі – несумісні».

Головний спеціаліст відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки Тетяна Курбацька та головний спеціаліст відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки Віктор Гурський проінформували слухачів про те, що в Україні зареєстровано понад 100 видів комірних шкідників. Але, як показує досвід, такого видового набору в одному складському приміщенні одночасно ніколи не буває. Зазвичай оселяється чотири-шість видів. Найпоширенішими та найбільш небезпечними є такі шкідники: комірний і рисовий довгоносики, малий борошняний і булавовусий хрущаки, борошноїди, зерновий шашіль, гороховий і квасолевий зерноїди, вогнівки, молі, кліщі. При цьому наявність деяких шкідників (грибоїди, кліщі) може бути індикатором вологості зерна, оскільки вони пошкоджують зернівки з вологістю понад 16 %.

Щороку під час зберігання через життєдіяльність комах втрачається від 5–10, а іноді і до 30%, зібраного зерна, його схожість зменшується за значного пошкодження до 92%. Гусениці зернової молі виїдають близько 70% ендосперму кукурудзи, вага зерна при цьому знижується на 56%. Комірна зернова міль зменшує масу зерна пшениці на 40–50, кукурудзи — на 60%, а схожість зерна втрачається повністю.

Крім того, шкідники забруднюють зерно екскрементами, шкірками від линянь, відмерлими особинами, трухлявиною та павутинням. Також зерно склеюється в грудки, ущільнюється, у ньому підвищуються температура й вологість. Борошно, виготовлене із пошкодженого зерна, – низькосортне, має погіршені хлібопекарські властивості та смакові якості. Пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, які в процесі життєдіяльності здатні виділяти шкідливі й канцерогенні речовини, утворювати отруйні для людей і тварин мікотоксини, суттєво знижують посівні якості насіння.

Спеціалісти акцентували увагу на шкідниках запасів, які відповідно до Переліку регульованих шкідливих організмів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 29.11.2006 № 716, віднесені до карантинних організмів, а це капровий жук (Trogoderma granarium Ev.), бразильська бобова зернівка (Zabrotes subfasciatus Boh.), чотирьохплямистий зерноїд (Callosobruchus maculatus Fabr.), китайський зерноїд (Callosobruchus

chinensis Linn.). Ці шкідники відсутні в Україні, але існує високий фітосанітаний ризик їх занесення з імпортними вантажами. Акліматизувавшись, карантинні шкідники здатні до подальшого поширення та можуть завдати великої шкоди, а також призвести до значних економічних збитків. Враховуючи вищезазначене, рослинна продукція, що ввозиться з-за кордону, повинна проходити ретельний фітосанітарний контроль.

Надійний захист запасів зерна від шкідників можливий за дотримання системи заходів. Істотну роль відіграють профілактичні заходи, які спрямовані на знищення наявних у складських приміщеннях шкідників та недопущення проникнення нових небезпечних комах. Дезінсекція місць зберігання проводиться до засипання зерна. Профілактичні заходи передбачають постійне підтримання оптимального санітарного режиму в зерносховищах та на прилеглій до них території, створення несприятливих умов (температура, вологість зерна) для розвитку та розмноження шкідників.

Перед засипанням зерна нового врожаю склади звільняються від зерна попереднього врожаю, зернових розсипів, відходів, сміття, адже там оселяються і накопичуються комірні шкідники.

Ефективно проводити знезараження місць зберігання зерна від шкідників хімічними препаратами вологим способом, фумігацією або аерозольною обробкою. При цьому температура повинна бути не нижчою за 12°С, оскільки шкідники перебувають в активному стані. За низьких температур більшість шкідників перебувають у фазі діапаузи, під час якої вони не чутливі до інсектицидів. Одночасно знезаражують територію, що прилягає до складів, зерноочисну техніку, інвентар, транспортери, тару.

Хімічна обробка проводиться спеціалістами, які пройшли навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та отримали посвідчення про право роботи з пестицидами. При цьому використовуються препарати відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Комплекс заходів із захисту зернопродукції під час її зберігання від шкідників передбачає не лише профілактичну обробку й дезінсекцію зерносховищ, а й якісну підготовку зерна. Підготовка зерна до зберігання — це і вчасне збирання врожаю, і забезпечення оптимальної вологості, і очищення від насіння та залишків бур’янів, нестиглих зернин та інших домішок, а також сортування та сушіння. Зерно слід розміщувати й зберігати роздільно за категоріями натуральної маси, засміченості, вологості. Свіже зерно зберігають окремо від урожаю минулих років, насіннєве – окремо від продовольчого й фуражного.

Вчасні та якісні профілактичні роботи з підготовки зерносховищ, дезінсекція можуть вберегти зерно, яке зберігатиметься, від заселення та пошкодження шкідниками, зменшити затрати на проведення винищувальних заходів.

Гарно збережений урожай – запорука продовольчої безпеки країни та забезпечення її значного експортного потенціалу!