За даними проведеного моніторингу спеціалістами головних управлінь Держпродспоживслужби у Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Одеській, Полтавській, Рівненській та Чернівецькій областях протягом останніх двох років значно збільшився ареал поширення тепличної білокрилки (Trialeurodes vaporariorum). Спека та підвищена вологість повітря формують сприятливі умови для розвитку фітофагу його шкодочинності та призводить до масового розмноження шкідника в посадках овочевих культур.

Виявити білокрилку досить просто – вона дрібна, біла, найчастіше з жовтуватим відтінком, схожа на міль. Окрім того, що комахи пошкоджують листя рослин, білокрилка — переносник багатьох вірусних інфекцій, причому як імаго, так і личинками. Серед хвороб, які поширює фітофаг — кучерявість, хлорози, мозаїка. Ще одна шкода від фітофага — на їхніх цукристих виділеннях поселяються сажкові гриби, що негативно впливають на якість і кількість урожаю. Заселений листок спочатку покривається шаром білого нальоту, а потім чорніє, оскільки розвиваються сажкові гриби, формується так звана чернь. Саме розвиток сажкових грибів завдає значної шкоди рослинам, які втрачають товарний вигляд і стають непридатні для споживання.

Розвиток імаго від відкладання яєць до виходу личинок назовні залежить від кормової рослини та оптимальних температур. У середньому тривалість розвитку самиць і самців за температури в межах 18–24°С триває від 18 до 24 діб. Підвищення температури до 24–30°С прискорює розвиток дорослої особини білокрилки до 10–14 діб. Тривалість яйцекладки запліднених самок триває 18–22 дні. Розвиток личинки — 7–15 днів. Від німфи до виходу імаго — 10–15 діб. Розвиток однієї генерації завершується в середньому за 25–28 днів. Але за високої температури повітря (понад 25°С) та вологості нижче як 40% розвиток генерації скорочується, що призводить до збільшення кількості генерацій за вегетацію від чотирьох — шести до 15-ти і навіть 18-ти.

Найактивніші в пошкодженні рослин личинки білокрилки, які у своєму розвитку супроводжуються трьома линьками. Кожна личинкова стадія розвитку личинки триває, залежно від температури повітря, від трьох до шести діб. Активно пересувається тільки личинка першого віку (повзун). До останньої линьки личинки VI віку (пупарій) вона перестає живитися, покривається воскоподібною речовиною й переходить у стадію німфи, з якої через шість діб вилітає імаго білокрилки. Спаровування відбувається через 12–20 годин після вильоту шкідника.

Це один із «найважчих» шкідників, проти якого проведення захисних заходів як у закритому, так і відкритому ґрунті на овочевих культурах досить ускладнене у зв’язку з її біологічними особливостями розвитку.

Тому, для регулювання чисельності білокрилки на овочевих культурах велике значення мають систематичні спостереження, виявлення та ліквідація первинних вогнищ шкідника. За масового розмноження білокрилки слід проводити біологічні або хімічні заходи, а саме обробки препаратами, що внесені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Ефективними є композиції інсектицидів з обов’язковим додаванням прилипача. На невеликих площах на овочевих культурах можливим є застосування жовтих клейових пасток. Кількість обробок залежить від чисельності фітофага та ефективності препарату. Інтервал між обробками не має перевищувати 10 днів. Для одержання бажаної ефективності препарату потрібно забезпечити максимальне потрапляння робочого розчину на нижню частину листка.