Щодо поширення недостовірної інформації про закупівлі вакцин проти сказу

опубліковано 06 червня 2026 року о 15:25

У зв’язку з поширенням окремими громадськими організаціями та інформаційними ресурсами недостовірної інформації щодо закупівлі вакцин проти сказу, Держпродспоживслужба повідомляє.

Сказ залишається одним із найнебезпечніших захворювань, спільних для тварин і людей. Після появи клінічних ознак хвороба є смертельною. Саме тому профілактика сказу є питанням не лише збереження здоров’я тварин, а й захисту здоров’я громадян та виконання Україною міжнародних зобов’язань та насамперед євроінтеграційних.

Україна як країна-кандидат на вступ до Європейського Союзу впроваджує європейські підходи до боротьби зі сказом. Саме системні кампанії з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин дозволили більшості країн ЄС практично ліквідувати сказ у природному середовищі.

Використовувати можна лише зареєстровані вакцини

Відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» в Україні можуть застосовуватися виключно імунобіологічні ветеринарні лікарські засоби (вакцини), які пройшли державну реєстрацію.

Тому Держпродспоживслужба не має права закуповувати чи використовувати вакцини, які не зареєстровані в Україні. Водночас Держпродспоживслужба зацікавлена у збільшенні кількості зареєстрованих імунобіологічних ветеринарних лікарських засобів, адже це сприяє розвитку конкуренції.

На сьогодні зареєстровано 2 вакцини одного суб'єкта господарювання для пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин. Альтернативних зареєстрованих імунобіологічних ветеринарних лікарських засобів інших виробників, які можуть використовуватися на території України, в тому числі в межах державних програм боротьби зі сказом, немає.

Щодо ін’єкційних (парентеральних) антирабічних вакцин ситуація інша. В Україні зареєстрована значна кількість таких ветеринарних засобів, а будь-який оператор ринку, який здійснює їх виробництво, імпорт або реалізацію, має право брати участь у закупівлях через електронну систему публічних закупівель Prozorro.

Закупівлі здійснюються виключно через електронну систему публічних закупівель Prozorro

Закупівля вакцин проти сказу здійснюється виключно відповідно до вимог законодавства України у сфері публічних закупівель через електронну систему публічних закупівель Prozorro. Уся інформація про закупівлі є відкритою, публічною та доступною для контролю з боку державних органів, громадськості та медіа.

Твердження про нібито «закритий ринок» та «недопуск постачальників» не відповідають дійсності.

Участь у закупівлях можуть брати всі суб’єкти господарювання, які відповідають встановленим законодавством та тендерною документацією вимогам. Держпродспоживслужба не обмежує коло учасників та не має повноважень визначати, які компанії повинні виходити на ринок із відповідною продукцією.

Держпродспоживслужба не впливає на ринок ветеринарних лікарських засобів  та не визначає кількість учасників на ньому. Служба здійснює закупівлі серед тих імунобіологічних ветеринарних лікарських засобів та постачальників, які подали свої пропозиції у системі Prozorro.

Зазначаємо, що окремі процедури закупівель були предметом моніторингу органів державного фінансового контролю. За результатами моніторингу порушень законодавства у сфері публічних закупівель не встановлено.

У публікаціях змішані дві різні вакцини

Автори публікацій фактично об’єднали в одну історію два різні імунобіологічних ветеринарних лікарських засоби, які використовуються для різних груп тварин.

«Рабігард» — вакцина для пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу. Вона використовується для реалізації державних кампаній з розповсюдження принад із вакциною серед лисиць та інших диких м’ясоїдних тварин — основних природних резервуарів вірусу сказу.

«Рабістар Ред» — ін’єкційна вакцина для профілактичної вакцинації домашніх тварин.

Саме тому твердження про нібито «перепродаж державної вакцини населенню» є безпідставним.

Понад 80% коштів, на які посилаються автори публікації, стосуються саме вакцини для диких тварин, яка не використовується для вакцинації собак і котів.

Дані про ціни наведені некоректно

У публікаціях зазначено, що вакцина «Рабістар Ред» закуповувалася по 43,95 грн за дозу. Фактична ціна закупівлі у 2026 році становила 25,80 грн за дозу, що суттєво відрізняється від зазначеної цифри. Всього було закуплено 4 166 460 доз на сумму 107 млн грн.

Також некоректно об’єднано в одну суму різні закупівлі та різні джерела фінансування.

У 2026 році щодо вакцини «Рабігард» було проведено дві окремі закупівлі. При цьому одна із закупівель на суму 42,3 млн грн для 826 375 доз вакцини здійснювалася не за кошти державного бюджету, а в межах міжнародної підтримки Європейського Союзу. За кошти державного бюджету було закуплено 8 134 510 доз вакцини на суму 417 млн грн.

Закуплені вакцини вже використовуються для виконання державної програми профілактики сказу. Зокрема, вакцини були використані під час проведення весняної кампанії з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин та забезпечать проведення осінньої кампанії у 2026 році.

Окремо звертаємо увагу, що твердження про нібито «рекордне подорожчання» вакцини «Рабігард» не враховують ані економічних реалій, ані фактичних даних.

Протягом останніх років як в Україні, так і у світі відбулося суттєве зростання вартості електроенергії, пального, логістичних послуг, оплати праці та інших виробничих витрат, що закономірно впливає на ціноутворення. В кожній щорічній закупівлі простежується динаміка зростання цін на вакцини. 

Так, у 2025 році закупівельна вартість однієї дози вакцини «Рабігард» становила 47,22 грн, а у 2026 році — 51,27 грн. Тобто зростання склало 4,05 грн за дозу або 8,6%. 

Водночас курс долара США за цей період зріс із 41,74 грн до 44,26 грн за долар.

Якщо оцінювати вартість вакцини не лише в гривні, а й у валютному еквіваленті, то у 2025 році одна доза коштувала 1,13 долара США, а у 2026 році — 1,16 долара США. Тобто фактичне зростання становить лише 3 центи США за дозу.

Більше того, аналіз закупівель за останні шість років свідчить, що вартість вакцини «Рабігард» залишалася стабільною та коливалася в межах від 1,03 до 1,24 долара США за дозу. Для порівняння: у 2020 році одна доза вакцини коштувала 1,24 долара США, що більше, ніж у 2026 році.

Таким чином, фактичні дані не підтверджують твердження про будь-яке «рекордне» чи необґрунтоване подорожчання вакцини. Навпаки, вони свідчать про стабільність її вартості з урахуванням економічної ситуації, інфляційних процесів та зростання виробничих витрат.

Крім того, у результаті системної роботи Держпродспоживслужби із залучення міжнародної технічної допомоги та взаємодії з Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин (WOAH) Україна у 2026 році безоплатно отримала 250 тисяч доз антирабічної вакцини. 

Цей обсяг повністю забезпечує проведення профілактичної вакцинації домашніх тварин на території Київської області без витрат державного бюджету.

Держпродспоживслужба постійно працює над залученням міжнародної допомоги для зменшення навантаження на державний бюджет, насамперед в умовах воєнного стану.

Війна суттєво вплинула на боротьбу зі сказом

До початку повномасштабного вторгнення кампанії з пероральної вакцинації проводилися із застосуванням авіації. Саме авіаційний спосіб розповсюдження принад із вакциною є найбільш ефективним та використовується більшістю країн світу, у тому числі Європейським Союзом.

Ефективність такого підходу підтверджувалася і в Україні. Якщо у 2018 році було зареєстровано 1466 неблагополучних пунктів щодо сказу, то у 2021 році їх кількість скоротилася до 641. Тобто до початку повномасштабної війни кількість випадків сказу в Україні стабільно зменшувалася.

У 2022 році через бойові дії, мінування територій та закриття повітряного простору кампанія з пероральної імунізації не проводилася взагалі. Починаючи з 2023 року кампанії були відновлені, однак наразі вони проводяться виключно наземним способом розповсюдження на територіях, визначених Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при обласній військовій адміністрації.

Для цього спеціально сформовані бригади за участю фахівців Держпродспоживслужби, представників лісового господарства, мисливських користувачів та інших служб вручну розкладають принади з вакциною на визначених територіях.

Крім того, після початку війни більш ніж у 2,5 раза збільшилася чисельність лисиць — основного природного резервуара вірусу сказу. Також сприяє поширенню вірусу сказу зростання кількості безпритульних тварин через наслідки війни та вимушене переміщення населення.

Попри війну ситуація поступово покращується

Незважаючи на об'єктивні труднощі, Держпродспоживслужба відновила проведення кампаній з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин.

У 2023 році було охоплено понад 118 тис. км² територій України.

У 2024 році — понад 250 тис. км².

У 2025 році — майже 276 тис. км².

Станом на 1 червня 2026 року весняна кампанія вже проведена на площі понад 121 тис. км². Заплановано проведення осінньої кампанії на території України.

Щороку в Україні державними ветеринарними лікарнями також вакцинується близько 5 мільйонів домашніх тварин проти сказу.

Уже сьогодні фіксуються позитивні результати.

За перші чотири місяці 2026 року кількість неблагополучних пунктів щодо сказу зменшилася на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

У квітні 2026 року було виявлено лише 45 неблагополучних пунктів, що на 55% менше, ніж у квітні минулого року, та є одним із найнижчих показників за останні роки.

Держпродспоживслужба відкрита до співпраці з громадськістю.

Якщо будь-хто володіє інформацією про можливі факти незаконної реалізації вакцин або інші порушення законодавства, просимо повідомляти про них правоохоронні органи та Держпродспоживслужбу. У разі підтвердження таких фактів будуть вжиті всі передбачені законом заходи реагування.

Боротьба зі сказом — це не питання різних спекуляцій. Це питання захисту життя людей, здоров’я тварин, біологічної безпеки та міжнародного іміджу держави.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux