Безпечність харчових продуктів: сік чи нектар — що ви купуєте насправді?

Яблука, персики, апельсини на упаковці привертають увагу, але не завжди допомагають зрозуміти, який саме продукт перед вами. На сусідніх полицях можуть стояти фруктовий сік, сік із концентрату та нектар. Зовні схожі, вони відрізняються складом і способом виробництва.

Держпродспоживслужба пояснює, як розібратися в цих відмінностях та на яку інформацію на маркуванні варто звертати увагу.

Сік, відновлений сік і нектар: у чому різниця?

Фруктовий сік отримують з їстівної частини якісних і стиглих фруктів — свіжих або збережених охолодженими чи замороженими. Він має характерні колір, аромат і смак, властиві фруктам, із яких його виготовлено.

Відновлений фруктовий сік, або сік із концентрату, виробляють шляхом додавання питної води до концентрованого фруктового соку. Під час концентрування із соку видаляють частину води, а під час відновлення її додають. Технологія виробництва має забезпечувати збереження основних фізичних, хімічних, органолептичних і поживних характеристик вихідного соку.

Отже, напис «із концентрату» вказує на спосіб виготовлення продукту, а сам по собі не є ознакою його низької якості.

Фруктовий нектар виготовляють із фруктового соку, пюре або відповідних концентрованих продуктів із додаванням питної води. До нього також можуть додавати цукри, мед або підсолоджувачі.

Нектар — це окрема категорія харчових продуктів. Його не варто ототожнювати із соком, але сама назва «нектар» також не означає, що продукт неякісний чи небезпечний.

Скільки фруктової частини містить нектар?

Відповідь потрібно шукати на упаковці. Для фруктових нектарів передбачено зазначення: «вміст фруктової частини: не менше … %». Ця інформація має розміщуватися поряд із назвою продукту в одному полі видимості.

Мінімальний вміст фруктової частини залежить від виду використаних фруктів. Наприклад, для нектару з чорної смородини він становить 25 %, зі сливи — 30 %, з абрикоса — 40 %.

Тому, порівнюючи нектари, звертайте увагу не лише на ціну та об’єм упаковки, а й на частку соку та пюре у складі.

«Без додавання цукру» — не означає «без цукрів»

Фрукти природно містять цукри, які можуть залишатися і в готовому продукті. Тож відсутність доданого цукру не означає його нульового вмісту.

Для фруктового нектару твердження про відсутність доданих цукрів може використовуватися лише за визначених умов: до продукту не мають бути додані цукри або інші продукти з підсолоджувальними властивостями, включаючи підсолоджувачі. Якщо цукри природно присутні в нектарі, це має бути зазначено на маркуванні.

Щоб дізнатися їх кількість, звертайте увагу на рядок «з яких цукри» в інформації про поживну цінність. Перелік інгредієнтів, своєю чергою, допоможе з’ясувати, що саме використано для виготовлення продукту.

Що розповідає назва фруктової суміші?

Якщо продукт виготовлено з одного виду фруктів, у назві зазначають відповідний фрукт — наприклад, «яблучний сік».

Для продуктів із двох або більше видів фруктів їхні назви, за загальним правилом, наводять у порядку зменшення об’ємної частки соків або пюре. Тобто порядок слів у назві також допомагає зрозуміти склад.

Якщо використано три або більше видів фруктів, замість переліку може бути зазначено «суміш фруктів», подібне формулювання або кількість використаних видів. У такому разі докладнішу інформацію шукайте в переліку інгредієнтів.

На що звернути увагу перед покупкою?

Насамперед прочитайте повну назву продукту: сік, відновлений сік чи нектар. Перегляньте склад, інформацію про поживну цінність, а для нектару — також вміст фруктової частини.

Перевірте цілісність упаковки, строк придатності та умови зберігання. Окремо зверніть увагу на вказівки виробника щодо зберігання після відкриття: вони можуть відрізнятися від умов для закритої упаковки.

Держпродспоживслужба наголошує: назва продукту допомагає зрозуміти його властивості, але не замінює уважного ознайомлення з маркуванням. Кілька хвилин біля полиці допоможуть обрати саме той продукт, який відповідає вашим очікуванням.