На адресу Головного управління Держпродспоживслужби Рівненщини надійшло звернення споживача, який придбав через інтернет-магазин генератор вартістю 19 500 грн. В процесі експлуатації встановлено, що товар виявився неякісним: при навантаженні на генератор в 1 кВт вихідна напруга падає до 168-170 вольт, а при навантаженні в 2 кВт – до 98-100 вольт. Неякісний товар було повернуто продавцю, після прибуття генератора до міста Рівне, суб’єкт господарської діяльності перестав «виходити на зв’язок», і заявник зрозумів, що продавець відмовляється повернути кошти за бракований товар. В процесі розгляду даного звернення, суб’єкт господарської діяльності все ж погодився вирішити питання споживача у відповідності до вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме: споживачеві повернуто кошти у розмірі вартості продукції.

Придбання товарів через інтернет – це договір, укладений на відстані продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку (п. 8 ст. 1 Закон України «Про захист прав споживачів»), до яких належать телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення та інформаційні мережі, зокрема інтернет.

Правочини між фізичною та юридичною особою, а також між фізичними особами на суму, що перевищує 340 грн, треба вчиняти у письмовій формі (ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України). Виняток встановлено ч. 1 ст. 206 ЦК України – усно можуть вчиняти правочини, які сторони повністю виконують у момент вчинення. Тож, договір купівлі-продажу не потрібно оформляти письмово, коли:

• товар через інтернет продає фізична особа-підприємець і вартість товару не перевищує 340 грн;
• момент оплати й отримання товару збігаються незалежно від вартості покупки і продавця, тобто замовлення доставляє кур´єр магазину і він же приймає готівку в оплату.

Правочин вважають вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або в кількох документах: у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України). Правочин буде укладеним письмово тоді, коли інтернет – магазин письмово підтвердить інформацію відповідно до ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів». Про те, що покупець визнає правочин, свідчитиме надходження від нього оплати або листа (телеграми), у якому він погоджується придбати товар, також сторони можуть виражати свою волю за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку. Продавець повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді (п. 10 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»). В даному випадку – це інтернет – сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано.
Перед укладенням договорів на відстані (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів») продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про:

1. найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;
2. основні характеристики продукції;
3. ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;
4. гарантійні зобов’язання та інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом продукції;
5. інші умови поставки або виконання договору;
6. мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг;
7. вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;
8. період прийняття пропозицій;
9. порядок розірвання договору.

Споживач в інтернет-магазині має наступні основні права:

• на належну якість продукції та її безпеку;
• отримувати доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товар і його виробника (виконавця або продавця). Тобто в інтернет-магазині повинні бути всі необхідні документи на товар та інформація про виробника. Інтернет-магазинам бажано в описі кожної позиції товару надати вичерпну інформацію: щодо розміру, кольору товару, рекомендації щодо догляду за ними, використання і зберігання, склад, термін придатності, дані про виробника тощо.
• на відшкодування морального і матеріального збитку від купівлі неякісного чи бракованого товару.

Звертаємо увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги), або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти. Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, – технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу, а щодо технічно складних побутових товарів – після пред’явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Тобто, при купівлі товару, чи наданні послуги споживачеві, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми.