Поява сходів і тепла погода сприяють заселенню і пошкодженню озимини личинками хлібного туруна. Осередків з підвищеною чисельністю слід очікувати на полях озимих зернових культур, посіяних по стерньовим попередникам. Необхідно вести постійний моніторинг розвитку шкідника та приділити особливу увагу захисту посівів.

Облік чисельності хлібного туруна восени проводять перед сівбою озимих i після появи сходів. Перший облік здійснюють методом ґрунтових розкопок восьми ділянок розміром 0,25 кв. м, завглибшки до 30 см, які розміщують в шаховому порядку на полях, виділених під посів озимих зернових культур.

Друге осіннє обстеження проводять після появи сходів озимих культур, що дозволить визначити потребу і строк проведення захисних заходів проти личинок туруна, а також дає змогу прогнозувати шкідливість личинок навесні наступного року.

При перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) (1-2 екз. / 1 кв. м у фазі сходів - початок кущіння) необхідно провести заходи щодо обмеження чисельності і шкодочинності хлібного туруна дозволеними до використання препаратами. Пошкодження посівів личинками хлібного туруна триватиме при зниженні температури повітря до 0 ºС, потім личинки підуть на зимівлю у більш глибокі шари ґрунту.

За умов збереження теплої погоди триватиме літ злакових мух та пошкодження озимих зернових їх личинками. Найбільшу шкідливість мають молоді личинки, які роблять гвинтові ходи в стеблі рослин у напрямку конусу наростання та колосових зачатків, повністю виїдаючи їх. Уражена рослина буріє, тому через ушкодження до початку кущіння частина молодих рослин відмирає і посіви зріджуються. Велику роль в регулюванні чисельності злакових мух відіграють попередники, на посівах по стерні чисельність фітофагів стрімко зростатиме. При перевищені ЕПШ (30-50 екз. / 100 помахів сачком) слід провести захисні заходи препаратами згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Сходам озимих культур шкодитимуть цикадки та злакові попелиці. При пошкодженні рослин шкідниками можливе поширення вірусних захворювань. При перевищенні порогової чисельності цикадок (50-150 ос. / 1 кв. м), злакових попелиць (5-10 ос. / 1 рос.), слід провести хімічні заходи дозволеними до використання препаратами в крайових смугах посівів. Помірно теплий і вологий листопад сприятиме розвитку озимої совки.

За сприятливих кліматичних умов на посівах озимих колосових культур можливе ураження хворобами як-от септоріоз, борошниста роса, бура листкова іржа, коренева гниль, збудники яких знаходяться у ґрунті та на рослинних рештках.

Посівам озимого ріпаку продовжуватимуть завдавати шкоди гусениці ріпного і капустяного біланів, несправжні гусениці ріпакового пильщика, хрестоцвіті блішки.

Необхідно вести постійний моніторинг посівів та при перевищенні ЕПШ (ріпакового пильщика – 2-3 несправжні гусениці / 1 рос., гусениці біланів – 2 ос. / 1 кв. м) провести захист посівів дозволеними до використання інсектицидами. Висока відносна вологість повітря, наявність опадів сприятиме ураженню та розвитку хвороб озимого ріпаку, а саме переноспорозу, альтернаріозу, фомозу, циліндроспоріозу. Захист слід проводити препаратами з «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Протягом листопада триватиме міграція мишоподібних гризунів з місць резервації (неорні землі, лісосмуги, багаторічні трави, узбіччя доріг) на посіви озимих культур. Після дощів з появою сходів очікується наростання чисельності гризунів.

Заселеність угідь мишоподібними гризунами виявляють маршрутним способом. Обліковують колонії на угіддях із рідкою рослинністю на маршрутах завширшки 10 м та протяжністю 1000 м, що складає 1 га. Маршрути прокладають по діагоналі ділянки, а обліковують рівномірно по всьому маршруту, виключаючи обліки лише в центрі ділянки або на її краях, шляхом підрахунку колоній і нір на 1 га. При густій рослинності ширина маршрутної смуги може зменшуватися до 2,5-5,0 м.

Такий облік дає можливість встановити кількість колоній на 1 га. В типових місцях відмірюють ділянки площею 0,25 га (50×50 м). На них у другій половині дня прикопують та притоптують всі нори, кількість їх підраховують і записують. У першій половині наступного дня на цих же ділянках підраховують і прикопують всі відкриті нори (прикопують для того, аби уникнути помилок при підрахунках відкритих нір). В результаті цього одержують відомості лише про кількість жилих нір на 0,25 га. Одну таку ділянку закладають на кожні 200-300 га угіддя. Середню кількість нір (всіх і жилих) підраховують по всіх ділянках, взятих на кожному угідді.

Необхідно вести моніторинг розповсюдження шкідника. При перевищенні ЕПШ (3-5 кол. / 1 га) на озимих культурах і багаторічних травах, з метою зменшення чисельності популяції необхідно застосувати родентициди. Для винищення мишоподібних гризунів застосовують біологічні чи хімічні  принади, або вносять аміачну воду (150-200 г в нору).

Всі роботи із захисту посівів слід проводити, суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами. До роботи з ними допускаються лише особи, які пройшли навчання та мають допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами.