Умови зимового періоду сприяли добрій перезимівлі шкідників та хвороб, це збільшує вірогідність їх розвитку та шкодочинності. При проведенні контрольних весняних розкопок на рослинних рештках кукурудзи виявлено гусінь стеблового кукурудзяного метелика. Загинуло гусені взимку (3 – 20%) виявлені на 24 % площ що трохи менше ніж в минулому році. Це свідчить про можливе збільшення шкодочинності данного шкідника. У травні за температури понад 15-16º С гусениці заляльковуватимуться, наприкінці місяця   розпочнеться літ метеликів. 

У посівах озимих і ярих зернових культур, багаторічних трав продовжуватимуть шкодити личинки чорнишів,  коваликів, дротяників, хрущів. Насіння захищає обробка інсектицидами або комбінованими препаратами за типом інкрустації. Також потрібно обовязково дотримуватись сівозміни (чередування культур). У разі перевищення порогу шкідливості (ЕПШ) ґрунтових шкідників перед сівбою насіння або висадкою бульб чи розсади менше 20 екз./м², але більше порогу шкідливості (ЕПШ для цукрових буряків 1,5-2 екз./м², соняшнику 3-5 екз./м², кукурудзи – 3 екз./м² , картоплі та томатів – 5 екз./м²) насамперед слід приділити увагу агротехнічному методу боротьби, що включає знищення бур’янів (особливо пирію повзучого), лущення стерні, сівбу навесні у ранні строки, міжрядні обробітки просапних, та використовувати аміачну воду (500 л/га на глибину 12-14 см). Хімічні препарати застосовують згідно переліку «Пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

У другій половині травня за температури повітря 18-20ºС відбуватиметься літ метеликів І покоління листогризучих совок – капустяної, С-чорне, совки-гамми,  інших видів. Масовий літ метеликів та відкладання яєць проходитиме з початку першої декади травня. Шкодить соняшнику, кукурудзі, овочевим та іншим культурам. Економічний поріг шкодочинності 2,0-3,0 гусениці на кв м.   

Капустяна совка.  Літ метеликів за сприятливих погодних умов слід очікувати   в кінці І на початку ІІ декади травня.  Шкодить гороху, ріпаку, гірчиці.  Біологічний метод – передбачає випуск трихограми на початку та в період масовоговідкладання яєць. Розпочинають за наявності 0,4-0,6 яйця шкідника на 1 м². У посівах цукрових буряків, соняшнику, озимої пшениці, багаторічних трав, за кількості до 30 яєць на 1 м² , норма випуску трихограми становить 30 тис. самиць на 1 га, а за 30 і більше яєць на 1 м² норму визначають з розрахунку – одна самиця на 10 яєць шкідника. На парах перший випуск трихограми проводять в нормі 10 тис. самиць на га, наступні випуски трихограми здійснюють залежно від чисельності яєць на 1 м²: менше одного яйця – у співвідношенні 1:1 (одна самиця на одне яйце шкідника): до 5 яєць – 1:5; до 10-15 яєць – 1:7; понад 15 яєць на 1 м2 – 1:10.

Шкідники зернових, зернобобових культур та багаторічних трав.

Хлібна жужелиця (турун), личинки якої осередково розвиваються в Житомирській області за чисельності 0,1-2, макс. 3 екз. на кв.м у вогнищах деякий час у травні продовжуватимуть живлення, після чого масово залялькуються. Через 12-14 днів на поверхню вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю.

Злакові мухи (шведські, гессенська) розвиваються повсюди на зернових колосових культурах продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати ярину. Весняне покоління шведських та гессенської мух небезпечне для ярої пшениці та ячменю, а шведські для сходів кукурудзи. При досягненні шкідниками чисельності: шведської мухи – 40-50 екз на 100 пом сачком, або 6 – 10 % заселених рослин личинками, необхідно провести захисні обробки із застосуванням дозволених інсектицидів. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюди заселятимуть всі зернові культури, а посівам ярини можуть нанести відчутної шкоди, передусім, в разі засушливої жаркої погоди у травні. ЕПШ блішок – 30-50 екз на м². Після бездощів’я смугаста хлібна блішка може знищити листкову пластинку ослаблених рослин. Хлібна п’явиця скрізь продовжуватиме заселяти переважно яру пшеницю, ячмінь, овес, ЕПШ п’явиці -10-30 жуків на м^2. Пошкодження яких призводитиме до підсихання листя злаків, затримки росту рослин, що, насамперед вірогідно за низької зволоженості ґрунту в травні.

Злакові попелиці  розвиватимуться в зернових колосових за теплої, помірно вологої погоди травня, яка сприяє їх масовому розмноженню та підвищеній шкідливості. В останні роки відмічене зростання чисельності пшеничного трипса, Харчування злакових попелиць і трипсів на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці.

На прикінці травня ймовірний вихід та живленням зерном озимих зернових культур хлібних жуків (кузька). За посушливої жаркої погоди жуки вилітають раніше,  холодної – пізніше. Ці фітофаги масово проявлятимуться в крайових смугах хлібних полів нашої області, де середня чисельність шкідника після перезимівлі становить 0,3-1, макс. 3 екз. на м². Під час формування зерна за наявності 3-8 хлібних жуків на м² посіви обприскують відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів».

Борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, кореневі гнилі, інші хвороби зернових культур, повсюди розвиватимуться в разі випадання дощів та відповідного температурного режиму, передусім в загущених посівах за високого рівня удобрення азотом. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз, інші плямистості, якими охоплено 0,2-1,5% рослин. Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря на пшениці, ячмені, вівсі  рослини уражуватимуться летучою сажкою. А за підвищеної вологості та низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур на рослинах розвиватимуться хвороби колоса, зокрема фузаріоз та септоріоз. У фазі виходу в трубку за 1%-го розвитку борошнистої роси, бурої листкової іржі, плямистостей, 3-5%-го – септоріозу листя та піренофорозу, а також за поновлення і наростання розвитку хвороб в період появи прапорцевого листка-колосіння проводять обприскування посівів.

Під час сходів та розгалуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики, які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17°С. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху  попелиця, зерноїд, трипс, інші. В період бутонізації-початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м), горохового комарика, під час бутонізації – на початку цвітіння горох застосовують інсектициди. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.

Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової мухи, чорнишів і коваликів, гусеницями підгризаючих совок. За теплої помірно вологої погоди сім’ядолями та першою парою справжніх листків живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи, попелиці. Підвищена вологість повітря за температури 18-26°С сприятиме розвитку пероноспорозу, аскохітозу, альтернаріозу, септоріозу. Низькі температури під час проростання насіння, ґрунтові й повітряні посухи у післясходовий період уможливлюватимуть ураження рослин сої фузаріозною, іншими кореневими гнилями.

У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують під час бутонізації – на початку цвітіння гороху. На насіннєвих посівах обприскування проводити відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції.

Багаторічні трави заселятимуть і пошкоджуватимуть довгоносики – бульбочкові, листковий люцерновий, великий люцерновий, листковий і насіннєїди), клопи, попелиці, товстоніжки, трипси, гусениці листогризучих совок. В умовах підвищеної зволоженості поширюватимуться хвороби – бура плямистість, кореневі гнилі. На насіннєвих ділянках фітофагів знешкоджують. Одночасно з інсектицидами підживлюють мікроелементами.

Технічні культури

Цукрові буряки. Масовий вихід звичайного та сірого бурякового довгоносиків розпочався в третій декаді квітня. В травні він продовжуватиметься, проходитиме заселення посівів цукрових буряків пішим ходом та перельотами. Висока активність жуків спостерігатиметься за температури повітря понад 20ºС. В осередках південних районів можна очікувати шкідливість сірого південного та чорного довгоносиків. Бурякові блішки за прохолодної і вологої погоди будуть малоактивні, а за теплої, сонячної, сухої погоди активно мігруватимуть на посіви буряків, заселятимуть спочатку крайові смуги, а згодом – всуціль, де живитимуться на рослинах буряків до 3 пар справжніх листків. Бурякова крихітка може завдати певної шкоди на пізніх посівах. Бурякова листкова попелиця мігруватиме на посіви буряків. Зимовий запас її на рослинах – живителях, виявлений весняними контрольними обстеженнями, високий – 10, максимально 25 екз./погонний метр гілки, тому тепла, помірно волога погода сприятиме масовому поширенню фітофага. Помірний температурний режим сприятиме шкідливості та розвитку личинок щитоносок, бурякової мінуючої мухи.

На початку заселення буряковою листковою попелицею (ЕПШ 5% заселених рослин і відсутність ентомофагів), мінуючими мухами (30% заселених рослин і 3-5 личинок у кожній) обприскують крайові смуги, а за потреби все поле дозволеними інсектицидами.

В період сходи-поява 1-2 пари справжніх листків за перевищення ЕПШ (звичайний буряковий довгоносик – 0,2– 0,3 жуки/м², сірий буряковий довгоносик – 0,2-0,5 екз./м², піщаний мідляк – 0,3-0,5 жуків/м², блішки – 3-7 екз./м², щитоноски – 0,7-1,2 екз./м², крихітка – 1,5-2,5 екз./дм ґрунту, попелиця – 5% заселених рослин) проводять оприскування. За необхідності проти коренеїду та бур’янів застосовують систему боронувань або культивацій залежно від ущільнення ґрунту і кількості рослин буряків на 1 пог. м рядка.

Передусім непротруєні сходи соняшнику повсюди пошкоджуватимуть дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів, що може призвести до зрідження посівів. За прохолодної дощової погоди сходи соняшнику, передусім непротруєні, уражуватимуться гнилями, пероноспорозом. 

З хвороб проявлятиметься несправжня борошниста роса, пероноспороз. При щільніості вищезазначених фітофагів понад 2 екз./м² вимагатиме проведення хімічних заходів захисту. Найефективніші суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрати. Хворі на пероноспороз рослини видаляють та спалюють, за необхідності проводять осередкові обприскування згідно Переліку.

У хмільниках на відростаючих бруньках, молодих пагонах та листках харчуватимуться люцерновий довгоносик, конопляна блішка, хрущі. За достатньої вологості ґрунту коріння, переважно в занедбаних плантаціях, пошкоджуватимуть личинки вищезазначених комах, підгризаючих совок, дротяники і несправжні дротяники. Молоде листя заселятимуть хмельова попелиця та павутинний кліщ. Несправжня борошниста роса проявлятиметься за теплої вологої погоди,  уражені нею колосоподібні пагони необхідно видаляти і знищувати. У плантаціях  проводять міжрядні рихлення.  Для захисту кореневищ від грунтових шкідників вносять аміачну воду 400-500 л/га.  Проти жуків люцернового довгоносика і конопляної блішки (ЕПШ 1-2 і 5-7 екз. на кущ відповіно) застосовують інсектициди.

Картопля та овочеві культури

Колорадський жук в Житомирській області взимку загинуло 7-10% шкідника, навесні на картоплищах нараховується 1,5-4, макс.5. У травні жуки виходитимуть з ґрунту та заселятимуть сходи картоплі та пасльонових культур. Дружній вихід жуків із місць зимівлі відбуватиметься за умов стійкого потепління та після випадання теплих дощів, коли верхній шар ґрунту буде достатньо зволоженим. За оптимальних умов (t°17-24°С, відносна вологість повітря 60-75%) жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, наприкінці місяця виплоджуватимуться личинки та шкодитимуть картоплі й іншим пасльоновим культурам, здебільшого у південних районах.

Ранні сходи картоплі захищають у разі заселення жуком 10% рослин. Захисні заходи проти  личинок проводять за масової появи І – ІІ віків і чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин.

Баклажани, помідори, перець та інші пасльонові слід обприскувати при заселенні 5% рослин. Повсюди капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури заселятимуть хрестоцвіті блішки (за зиму загинуло 5-12%), шкідливість яких зростатиме за посушливої погоди. Раннім сортам білокачанної та кольорової капусти загрожуватимуть личинки капустяної  мухи. Осередково розвиватимуться хрестоцвіті клопи, прихованохоботники, бариди, скрізь – гусениці І покоління біланів, капустяної молі.

За перевищення ЕПШ капустяної мухи 10% заселених рослин з чисельністю 6-10 яєць/росл., капустяних блішок– 5-10% заселених рослин з чисельністю 3-5 жуків/рослину, капустяної молі та біланів 2-5 екз./рослину за 10% заселених рослин, капустяної попелиці 5-10% заселених рослин проводять обробку посівів.

Плодові насадження

Повсюди в садах  продовжуватимуть розвиватися і завдавати шкоди листкам, квіткам, брунькам і зав`язі садові довгоносики( сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, букарка, казарка). Довгоносики  паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки.  Личинки яблуневого квіткоїда  заляльковуватимуться. Через 7 -12 днів  виходитимуть молоді жуки, які скелетуватимуть листки та вигризатимуть ямки у зав`язі.

Протягом травня харчуватимуться листками гусениці золотогуза, білана жилкуватого, розанової листокрутки, яблуневої молі, лялькування яких відбуватиметься за теплої погоди в кінці місяця.  Переважно в незахищених садах та лісопаркових насадженнях розвиватимуться гусениці кільчастого й непарного шовкопряда. Повсюди ймовірне зростання чисельності сисних шкідників                  (попелиць, кліщів, медяниць, несправжніх щитівок), які висмоктуватимуть соки молодих листків та пагонів.

Скрізь масово заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, яких навесні  нараховувалось 3 – 7 екз. на дерево. За суми ефективних температур 130°С (вище 10°С) відбуватиметься літ метеликів, які активніше відкладатимуть яйця за відсутності опадів і вітру та температури у вечірні години. відроджуватимуться гусениці плодожерки.  Під час утворення зав`язі  у вишні літатиме і відкладатиме яйця вишнева муха.

За прохолодної дощової погоди в яблуневих і грушевих насадженнях поширюватиметься парша, в кісточкових – моніліальний опік, кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персика. Найсприятливіші до ураження борошнистою росою   яблуні та персика температура 18 – 25°С та високе насичення повітря пароподібною вологою. Шкідники (яблунева міль, п’ядуни, кліщі, попелиці) і хвороб (парша, плодова гниль, борошниста роса) відразу після цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) тільки тоді проводять захисні заходи в тому числі і біопрепаратами.

Всі роботи із захисту посівів необхідно проводити препаратами згідно «Пнрнлікупестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Захисні обробки посівів проводять при суворому дотриманні  правил техніки безпеки та відповідно до економічних порогів шкодочинності. До роботи з пестицидами та агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами.