Мінливі погодні умови квітня з перепадами температури повітря  і опадами різної інтенсивності та тривалості  загальмовували  розселення і поширення  шкідників у посівах сільськогосподарських культур, але сприяли подальшому розвитку і поширенню  грибкових хвороб. У травні за підвищення середньодобової температури повітря розпочнеться масове  відродження і розселення шкідників, а за високої вологості повітря збільшиться ураження рослин хворобами. Тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин. 

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

У квітні розпочалося заселення посівів зернових колосових культур злаковими попелицями, хлібними блішками, злаковими п`явицями, мухами, цикадками. Фітофаги набудуть поширення в травні на  всіх зернових колосових культурах, але шкідливішими вони будуть в ярині, зокрема під час сонячної посушливої погоди. Мігруватиме з лісосмуг на поля озимої пшениці клоп шкідлива черепашка.  Масовий переліт клопа шкідливої черепашки у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури  16-17 ⁰ С і вище протягом 3-4 днів). В межах області значну шкоду посівам також завдають маврський, австрійський, гостроголовий клопи. Пошкодження рослин  зазначеними шкідниками спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

У разі утворення  шкідниками вогнищ підвищеної чисельності-перевищення порогу шкодочинності (злакові мухи – ЕПШ 10-15% заселених стебел, 30 – 50 екз. на 100 помахів сачка, хлібні блішки – понад 100 особин на кв. м, п`явиці – 10-15 жуків на кв. м, злакові попелиці – 8-10 особин на стебло, цикади – 40-50 особин на кв. м, або 150 особин на 100 помахів сачка, клопи – 2-4 і більше на кв .м), проводять  захисні заходи інсектицидами з діючою речовиною: альфа-циперметрин, диметоат, лямбда-цигалотрин, гамма–цигалотрин, зетациперметрин, імідаклоприд, імідаклоприд+лямбдацигалотрин, ацетаміприд, хлорпірифос+циперметрин, тіаклоприд+дельтаметрин та іншими дозволеними до використання в Україні відповідно до регламентів застосування.

Наприкінці  травня вийдуть з ґрунту на колоски та пошкоджуватимуть зерно озимих зернових культур хлібні жуки - кузька, красун, хрестоносець.  Личинки хлібного туруна (жужелиці) продовжать живлення  у посівах озимини. Закінчивши харчування, личинки заляльковуватимуться, а  під час наливу зерна вийдуть жуки, які будуть пошкоджувати колосся, вигризаючи спочатку зав`язь, а пізніше м’яке зерно. Захисні заходи рекомендується проводити за перевищення порогу шкодочинності (для хлібних жуків - 3-4 екз. на кв. м, туруна – 3-4 личинки на кв. м).

У квітні на посівах озимих зернових  відмічали ураження хворобами:  септоріозом, борошнистою росою,  іржею, кореневими гнилями.  Хвороби розвивалися у слабкому ступені. Подальшому розвитку хвороб сприятимуть рясні роси, випадання дощів та температура повітря +16-25°С.

Під час цвітіння за оптимальної температури +20-25°С і відносної вологості повітря (на пшениці 60-85%, ячмені – 50-100 %, вівсі – 35-40%) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок.

На посівах, де існуватиме загроза від поширення хвороб  застосовувати  фунгіциди з огляду на спектр захисної  їх дії та домінуючу хворобу. Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин  борошнистою росою,  3-5% септоріозу листя, піренофорозу, інших плямистостей)  та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос.

Обприскування проводять одним із препаратів  з  діючою речовиною:  тріадимефон, тіофанат-метил, беноміл, пропіконазол, флутріафол,  карбендазим, тебуконазол, трьохкомпонентні препарати з діючими речовинами:  тебуконазол+ триадименол+ спіроксамін, протіконазол + тебуконазол+ спіроксамін, азоксістробін+пропіконазол+ципроконазол, 2-х компонентні препарати: д .р. пропіконазол+прохлораз, піраклостробін+ епоксиконазол та іншими дозволеними до використання в Україні відповідно до регламентів застосування.

У квітні розпочалося переселення бульбочкових довгоносиків (смугастий, щетинистий) з площ багаторічних трав на сходи гороху. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди під час фази культури - сходи – галуження.  За перевищення довгоносиками порогу шкодочинності, а саме 10–15 жуків на кв. м або один жук на 3 – 5 рослин сходи гороху обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху у травні горохові попелиці, зерноїд, трипс, комарик.  Захисні заходи дозволеними інсектицидами проводять в період бутонізації – початку цвітіння гороху за заселенням гороховим зерноїдом (2-3 жуки на 10 помахів ентомологічного сачка (далі по тексту – п. с.), попелицями (250-300 екз. на 10 п. с.), трипсами (2 екз. на квітку), плодожеркою, комариком, акацієвою вогнівкою (25-30 яєць на кв. м). Дощова погода сприятиме розвитку хвороб  - аскохітозу, пероноспорозу, кореневої гнилі.

Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуть личинки чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Посіви сої  обробляють  у фазу 2-6 листочків культури дозволеними препаратами за чисельності бульбочкових довгоносиків - 8-15 жуків на кв. м, люцернового клопа - 2-5 екз. на рослину, попелиць - 250-300 екз. на 10 п. с.

Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть кореневими гнилями. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз.

Багаторічні трави пошкоджуватимуть бульбочкові та інші види довгоносиків (великий люцерновий, сірий буряковий, конюшиновий, насіннєїди-апіони, інші довгоносики), попелиці, клопи, гусінь підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі та інші хвороби. Проти довгоносиків (5-8 екз. на кв. м), гусені підгризаючих совок на сходах першого року проводять обприскування дозволеними препаратами. У посівах другого і наступних років проводять підкіс трав.

Технічні культури

Цукрові буряки у фази сходів – утворення двох-трьох пар справжніх листків заселятимуть довгоносики: звичайний буряковий, сірий буряковий, чорний і смугастий буряковий.  Суха сонячна погода сприятиме заселенню сходів буряків буряковими блішками, щитоносками, листковими буряковими попелицями, піщаними мідляками. За надпорогової чисельності шкідників:  звичайного бурякового довгоносика - 0,2‑0,3; сірого  бурякового довгоносика  - 0,2-0,4; смугастого і чорного - 0,3-0,5 екз.; блішок – 3-7; щитоносок – 0,5-1,2; мідляків-1-1,5 екз. на кв. м, бурякової листкової попелиц і- заселено 5% рослин, проводять захисні обробітки.

За прояву ураження цукрових буряків коренеїдом  доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

 Продовжать заселяти рослин озимого ріпаку ріпакові квіткоїди, прихованохоботники, листоїди, блішки, білани, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиці,  ріпакові комарики, оленка волохата. На сходах ярого ріпаку харчуватимуться та шкодитимуть хрестоцвіті блішки, шкідливість яких зростатиме за сухої жаркої погоди.

Для попередження  пошкоджень фітофагами посіви обробляють  за їх   надпорогової чисельності: ріпакового квіткоїда, прихованохоботників – 5-6 жуків на рослину,  хрестоцвітих та ріпакових блішок – 3-5  екз. на кв. м, капустяної попелиці – понад 100 особин на 10 см стебла,  одним із дозволених інсектицидів на основі: альфа – циперметрин, диметоат, імідаклоприд, ацетаміприд, імідаклоприд + бета -цифлутрин, дельтаметрин та інші.

Тепла волога погода  сприятиме поширенню хвороб (пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, бактеріозу, гнилі). Оздоровлюють посіви  озимого і ярого ріпаку за появи ознак хвороб фунгіцидами на основі  діючих речовин:  тебуконазол, азоксистробін+флутріафол, тебуконазол+азоксисторбін,  тебуконазол + флутріафол та іншими дозволеними до використання в Україні згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Сходи соняшнику, переважно за неякісної токсикації насіння та достатньої вологості грунту зріджуватимуть дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів. Для молодих рослин небезпечними будуть сірі довгоносики, мідляки, кравчики, лучний метелик. Прогнозується висока шкодочинність  совок. За чисельності довгоносиків, піщаного мідляка, гусениць совок понад 2 екз. на кв. м та інших шкідників посіви обприскують препаратами на основі діючих речовин: хлорантраніліпрол+ лямбда -цигалотрин, лямбда-цигалотрин, гамма–цигалотрин, імідаклоприд + біфетрин та інші.

За сприятливих погодних умов можливе ураження рослин соняшнику  несправжньою борошнистою росою. На ділянках гібридизації рекомендовано провести видалення і спалювання уражених рослин.

 Картопля та овочеві культури

Повсюди, масово виходитимуть з ґрунту та заселятимуть сходи картоплі та розсаду пасльонових культур колорадські жуки. Захищають рослини картоплі в разі заселення жуком 10% рослин та   за появи  личинок першого – другого віків в чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, перець слід обробляти при заселенні фітофагом  5% рослин.

За сухої жаркої погоди на  капусті, редисці, інших хрестоцвітих культурах повсюди завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, личинки капустяної мухи, гусениці першого покоління біланів, капустяної молі. Захищають капусту в разі заселення 10% рослин  по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної молі на рослину дозволеними інсектицидами.

Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулеві мухи, на присадибних ділянках осередково розвиватиметься цибулевий прихованохоботник.  Інсектициди застосовують  на посівах цибулі (крім цибулі на перо) за наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин.

 Плодові насадження

У плодових насадженнях продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав’язі садові довгоносики: сірий буряковий та яблуневий квіткоїд. Очікується дохарчовування гусениць білана жилкуватого перед заляльковуванням, харчування гусениць золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі, кільчастого і непарного шовкопрядів. Триватиме  живлення соком молодого листя та пагонів сисних фітофагів:  попелиць (зелена  та сіра яблунева, вишнева, сливова обпилена, смугаста персикова) медяниць, плодових кліщів (павутинний, червоний, бурий, глодовий, грушевий галовий).  Помірна температура та вологість повітря сприятиме їх подальшому розвитку.

У зерняткових садах заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів першого покоління відбуватиметься за суми ефективних температур (вище +10⁰ С) – +110 ⁰ С, масовий літ – за +150-170 ⁰ С. Серед  плодожерок найбільш поширені яблунева, грушева і сливова. В сонячну тиху погоду за температури не нижче +16 ⁰ С активізуються плодові пильщики. Серед пильщиків найпоширеніші яблуневий плодовий, грушевий плодовий, чорний сливовий.

Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав`язі у вишні і черешні (початок цвітіння білої акації).

За  температури повітря +18-25⁰ С в разі значного насичення повітря вологою в садах створяться сприятливі умови для розвитку і поширення  на яблуні борошнистої роси і парші.  У квітні на абрикосах проявився моніліоз. Прохолодна дощова погода сприятиме подальшому розвитку  моніліального опіку та сприятиме масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи.

Обробітки плодових насаджень проводять  відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) дозволеними препаратами. Повторне обприскування за потреби через 10-12 днів після попереднього дотримуючись чергування препаратів.

Багатоїдні шкідники

В посівах просапних  та інших культур  активізуються ґрунтові шкідники. Розпочнеться літ травневих хрущів, які пошкоджуватимуть плодові насадження та дерева в лісосмугах. Дорослі хрущі, хоча і пошкоджують листя рослин навесні, зазвичай не завдають значної шкоди врожаю. Основну шкоду завдають личинки. У приватному секторі жуків хрущів по можливості можна відловлювати на світлопастки, струшувати з дерев на підстилку.

У травні гусениці стеблового кукурудзяного метелика, що перезимували, заляльковуватимуться. Наприкінці місяця (за високих температур повітря) ймовірний початок льоту метеликів, масовий літ проходитиме в червні місяці (орієнтовно - викидання волоті у кукурудзи). Основним заходом по обмеженню чисельності стеблового кукурудзяного метелика буде своєчасне застосування вогнівочної форми трихограми в період яйцекладки метеликів.

Продовжуватиметься заляльковування гусениць лучного метелика, а за середньодобової температури понад +15ºС і суми ефективних температур (більше +10ºС) близько +80ºС розпочнеться літ метеликів. Зимуючий запас лучного метелика незначний,  проте враховуючи його високу здатність до міграції на значні відстані за сильних  поривчастих вітрів і теплої погоди ймовірна загроза пошкоджень рослин в осередках багаторічних трав і на луках біля річок.

Цьогорічні погодні умови зими не завадили перезимівлі гусениць підгризаючих і листогризучих совок (загинуло 0-1% зимуючої стадії). У травні  продовжиться заляльковування гусениць і розпочнеться літ та відкладання яєць метеликами І-го покоління. Враховуючи хорошу перезимівлю  ймовірний активний літ метеликів.

Суттєво обмежує чисельність лускокрилих комах яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок, лучного метелика.

У травні розпочнеться літ чортополохівки. При відродженні і живленні  гусениць шкідника (ЕПШ – 1,5-2 гусениці на рослину) заселені площі обробляють інсектицидами.

Триватиме розселення піщаного мідляка, кравчика – головача.

Продовжиться формування популяцій мишоподібних гризунів.  За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі застосовують дозволені до використання в  Україні біологічні препарати та родентициди.

Варто пам`ятати, рішення щодо оздоровлення рослин необхідно приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля і плодового насадження. Захисні заходи проти шкідливих об`єктів проводяться в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години  рекомендованими препаратами  у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Не менше як за дві-три доби, про час та місце проведення обробітків, необхідно обов`язково попереджувати Голів сільських і селищних рад, населення села та пасічників. На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки.

При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001 - 98 та правил особистої гігієни.