За даними  управління фітосанітарної безпеки посіви озимих зернових культур та ріпаку  знаходяться в доброму та задовільному стані.

Моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин має важливе значення для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів з метою мінімалізації негативної дії їх на врожай.

Багатоїдні шкідники

Мишоподібні гризуни. В зимовий період погодні умови (коливання температур, опади у вигляді снігу, дощу, утворення льодової кірки) не сприяли масовому поширенню та розвитку мишоподібних гризунів. Зниження чисельності популяції мишоподібних гризунів відбулося також під час танення снігу при відлигах. При обстеженні виявлено загибель мишоподібних гризунів на орних землях в межах 28% на багаторічних травах 35%. Та частина гризунів що залишилася, у квітні місяці за середньодобової температури + 5 ⁰  можливо відновить весняну популяцію шкідника. Тому заходи обмеження чисельності та попередження шкідливості будуть доцільними на площах з надпороговою чисельністю (3-5 жилих колоній  на га).

Ґрунтові шкідники. За прогрівання ґрунту на глибині зимівлі до +10⁰ гусениці підгризаючих (озима, оклична) совок переміщуватимуться у верхні його шари, живитимуться рослинами озимих культур і заляльковуватимуться.

У збереженні врожаю та його якості важливого значення набуває оцінка фітосанітарного стану культур у різні фенологічні та календарні строки, тому моніторинг матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Хлібні клопи – шкідлива черепашка, гостроголовий, мавський. За результатами осінніх обстежень чисельність хлібних клопів, які пішли на зимівлю, за чисельності 0,2 екз./м², що на рівні минулих років. За ранньої теплої весни, за прогрівання листової підстілки до 10-12 ⁰С клопи виходитимуть на поверхню, а за настання протягом 3-4 діб середньодобової температури 16 – 17⁰С  і вище перелітатимуть на посіви озимих зернових культур. Озима пшениця в цей час перебуватиме у фазі кущення та виходу в трубку, яра у фазі 3 – 4 листків. Залежно від погодних умов міграція клопів у посіви триває майже місяць. Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини.  Період відкладання яєць може тривати до 40 днів. Яйцекладки можуть знаходитися на стеблах, листях культури, бур’янів, рослинних рештках, найчастіше у два ряди по 7 яєць у кожному, всього 14 штук за одну кладку. Пошкодження пшениці перезимувалими клопами ранньою весною викликає різке відставання рослин в рості та розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі. Колос, пошкоджений до та на початку колосіння біліє, утворюється білоколосся, добре помітно на зеленому фоні поля.

У зв’язку з розтягнутим періодом заселення посівів клопами та коротким періодом токсичної дії більшості рекомендованих для захисту посівів препаратів їх слід застосовувати за чисельності 2 і більше екз. на м². За умов заселення посівів личинками, оптимальним строком проведення хімічного захисту посівів найвірогідніше стане період завершення формування зерна – початок молочної стиглості.

Злакові мухи в осінній період заселення шкідником було слабке. Осіння генерація злакових мух проходила на злакових бур’янах, пізніше на сходах озимих зернових культур. За сприятливих погодних умов навесні, шкідники заселятимуть та шкодитимуть передусім слабо розкущені посіви восени, послаблені та зріджені після зимівлі озимі посіви. За наявності температурного мінімуму (+12 ⁰С) шкодочинними будуть на пізніх посівах ярих зернових за теплої сухої погоди.

Злакові попелиці повсюди відроджуватимуться з яєць за середньодобової температури повітря 6 – 8 ⁰С та заселятимуть рослини зернових культур, а з середини квітня розпочнеться їх розмноження, яке може бути масовим.

Повсюди озимину та сходи ярого ячменю, за температури 10-15 ⁰С заселятимуть хлібні блішки, п’явиці, які насамперед у крайових смугах, можуть завдавати посівам великої шкоди. За помірно вологої погоди можливе наростання чисельності стеблових блішок, пошкодження якими призводить до  наскрізних отворів або зіскоблення паренхіми  у вигляді прозорих смужок. Ймовірність  зростання чисельності  та шкодочинності хлібних п’явиць у фазі кущіння  нестиме крайовий та осередковий характер.

При проведенні зимового моніторингу на рослинах озимої пшениці виявлено інфекційний запас збудників хвороб септоріозу  та борошнистої роси  на 8% обстежених площ з ураженням 3% рослин, кореневих гнилей виявлено на 12% обстежених площ з ураженням рослин до 4%. З огляду на зимуючий запас інфекції збудників хвороб на уражених рослинах, рослинних рештках, у весняний період при умовах надмірного зволоження, підвищеної температури повітря та ґрунту, недотримання агротехнічних заходів відбуватиметься подальше ураження рослин вказаними хворобами.  Оздоровленню рослин озимих культур сприятиме ранньовесняне підживлення та боронування посівів. Під час виходу в трубку хворі рослини обприскують дозволеними фунгіцидами відповідно до Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні.

У відростаючих багаторічних травах за середньодобової температури повітря 7 – 12 ⁰С спостерігатиметься вихід з місць зимівлі різноманітних довгоносиків, зокрема бульбочковий, люцерновий, клопи. Надалі з потеплінням у квітні комахи – фітофаги створюватимуть загрозу сходам весняних посівів люцерни, конюшини.

З появою сходів гороху за температури повітря 12 – 14 ⁰С посіви будуть заселяти бульбочкові довгоносики. Пошкодження жуками особливо небезпечні коли за високих температур в період сходів культури випадає мала кількість опадів. На сходах гороху та на багаторічних травах проводять агротехнічні заходи щодо догляду за посівами зокрема боронування. За наявності 10 – 15 екз./ м² бульбочкових довгоносиків, посіви гороху обприскують інсектицидами.

У допосівний період проти пероноспорозу, церкоспорозу, бактеріозу та інших збудників хвороб насіння сої  необхідно провести протруювання насіння. За сухої жаркої погоди у квітні  на початкових етапах вегетації  сої,  можливе осередкове підвищення чисельності та шкодочинності бульбочкових довгоносиків. Шкідником інтенсивніше  заселятимуться крайові смуги полів, проти яких доцільно застосування інсектициду відповідно до Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні.

Технічні культури

Ослаблені та зріджені після перезимівлі посіви озимого ріпаку в разі надмірної вологості, понижених температур хворітимуть на кореневі гнилі, слизистий бактеріоз, можливе ураження на фомоз, альтернаріоз запас яких зберігається на 6, максимум 15% рослин на 14% обстежених площ, пероноспороз та бактеріоз кореня  на 2-4% рослин. За сухої теплої погоди хрестоцвітні блішки пошкоджуватимуть сходи ярої та озимої культури під час стеблування-бутонізації посіви заселятимуть ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники та інші фітофаги. Підживлення озимих посівів після відновлення вегетації, поліпшують стан рослин.

У квітні за прогрівання ґрунту на глибині залягання шкідника до 7 – 10 ⁰С та поверхні минулорічних бурячищ до 15 – 17 ⁰С відмічатиметься вихід жуків сірого бурякового довгоносика. За жаркої погоди ранні посіви буряків масово заселятимуть і пошкоджуватимуть бурякові блішки. Помірно тепла і волога погода сприятиме підвищенню чисельності й шкідливості бурякової крихітки та щитоносок. З ґрунтових фітофагів за достатньої зволоженості ґрунту шкодитимуть дротяники. За теплого і вологого квітня на рослинах господаря (калина, жасмін) розмножуватиметься бурякова листкова попелиця, яка згодом переселятиметься на рослини буряків.

За неякісного протруєння насіння, недотримання агротехнічних прийомів догляду за культурою в умовах надмірного зволоження ґрунту та утворення поверхневої кірки стає передумовою ураження сходів буряків коренеїдом.

Для отримання дружніх сходів цукрових буряків захищених від шкідників і хвороб, сівбу необхідно провести насінням обов’язково обробленим захисно-стимулюючими речовинами. В період появи сходів за сухої погоди 2-3 пар справжніх листків (ЕПШ сірого бурякового довгоносика 0,2 – 0,5, щитоноски 0,7 – 1,2, блішки 3 – 7 екз./ м²) обробляють препаратами дозволеними до використання.

При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих  «Державних санітарних правил 8.8.1.2.001.-98»  та  правил особистої гігієни.