Розпорядженням Київської міської військової адміністрації у зв’язку з виявленням ясеневої златки запроваджено карантинний режим на території Солом’янського ландшафтного парку на площі 27,12 га.

Обмежить розповсюдження шкідника допоможуть заходи своєчасної санітарної вирубки заселених дерев у осінньо-зимовий період із наступним їх спалюванням. Слід подбати про приваблення в насадження і охорону комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки. Також серед рекомендацій – обмежити посадку ясенів та створення оптимально зімкнутих посадок із інших порід дерев для збереження паркових зон та лісосмуг.

Ясенева смарагдова златка (Agrilus planipennis Fairmaire) – вкрай небезпечний шкідник листяних порід дерев, особливо ясеня. При високому рівні розмноження шкідник заселяє інші породи дерев: горіх, тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників, ясенева смарагдова златка здатна нападати на абсолютно здорові дерева. Пошкоджені шкідником дерева зазвичай усихають протягом двох-трьох років.

Літ жуків триває з середини травня до серпня. Самка відкладає яйця в тріщини та на поверхню кори. Личинки харчуються деревиною, з ростом розширюючи свої ходи. Зимує в личинковій камері на останній стадії розвитку. Залялькування відбувається наступної весни в квітні.

Зазвичай жуки нападають на дерева, що стоять відкрито, особливо в парках, на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів з’являються здуття та тріщини, що призводить до їх загибелі.

У перший рік заселення діагностувати наявність ясеневої златки доволі важко. Першими ознаками заселення можуть бути «розкльови» кори птахами та наявність личинкових ходів під корою.

Другий рік заселення – характерні D-подібні отвори на стовбурах і гілках з’являються в наступний рік після заселення дерев златкою. Заселені дерева зазвичай мають зріджену крону, дехромоване листя, на гілках і тонких стовбурцях наявні здуття, тріщини та некрози. Розвиваються вторинні пагони вздовж стовбура та в окоренковій частині стовбурів.

Третій рік заселення – крони суттєво зріджені, помітні відмирання багатьох гілок і численні льотні отвори у формі букви D на стовбурі та гілках.