Державні фітосанітарні інспектори проводять систематичні обстеження угідь, посівів, насаджень, рослинності закритого ґрунту, а також продукції рослинного походження з метою визначення їх фітосанітарного стану та своєчасного інформування органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також підприємств і організацій, діяльність яких пов’язана з користуванням землею, про фітосанітарний стан, строки та методи проведення захисних заходів. Одержану інформацію використовують для розробки прогнозів поширення і розвитку шкідливих організмів, як основи планування і організації доцільного і ефективного захисту від них.

Спеціалісти двічі на рік проводять обстеження ґрунту методом ґрунтових розкопок:

• восени – для визначення стану популяції шкідників і прогнозування їх розвитку на наступний рік, а також на всіх полях призначених під посів озимих зернових та інших культур;
• навесні – контрольні весняні ґрунтові розкопки по найбільш динамічних видах, які можуть змінити свою щільність під дією погодних чи біотичних факторів, для уточнення обсягів передбачуваних робіт із захисту рослин;
• ранньовесняний період (друга половина березня-квітень) – з метою визначення чисельності шкідників у місцях зимівлі, виживання та морфофізіологічний стан.

Зимовий період 2024-2025 рр. розпочався переважно у другій половині листопада і характеризувався нестабільним температурним режимом та малоактивним снігонакопиченням. Стійкого переходу 0℃ у бік від’ємних значень та утворення снігового покриву не спостерігалось.  Лютий, у температурному режимі, був по-зимовому холодний і найсухіший за останні майже 50 років. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення становила – 10℃ нижче нуля.  Такі погодні умови сприятливі для перезимівлі шкідників.  Аномально високий температурний фон січня сприяв відновленню вегетації озимих культур, майже весь місяць рослини знаходились у неглибокому зимовому спокою – що також сприяло розвитку хвороб на рослинах , які були інфіковані з осені.

При ґрунтовому моніторингу посівів озимих зернових на 27% обстежуваних площ виявлено заселення личинками озимої совки з середньою чисельністю 0,4 екз/кв.м;  43% площ  дротяниками та несправжньодротяниками з чисельністю 0,8 екз/кв.м.  Посіви ріпаку заселені личинками хрущів 20% обстежуваної площі, з середньою чисельністю 0,3 екз/к.м. (II-III вік); дротяниками і несправжньодротяниками заселено 29% обстежуваної площі з чисельністю 0,8 екз/кв.м. (II-III вік).  У багаторічних травах проходе розвиток дротяників і несправжньодротяників та личинок хрущів,  з середньою чисельністю відповідно  0,5  екз/кв.м  і 0,8 екз/кв.м, та заселенням 90% і 65%  обстежуваної площі.

При ґрунтових обстеженнях  картоплянищ, на визначення щільності колорадського жука, виявлено заселення 13% площ при середній чисельності 0,7 екз/кв.м, максимальній  1,4 екз/кв.м.

Високі температури  повітря у березні, максимальна температура  вдень   + 17…21℃ ,  поверхня ґрунту нагрівалась до +22…30℃,  спровокували  ранній вихід з місць зимівлі ріпакового прихованохоботника і квіткоїда. При огляді «Жовтих чашок», які були виставлені для обліку відносної щільності, строків і появи імаго, виявлено 25… 42 екземпляри  прихованохоботника і ріпакового квіткоїда  2…4 штуки за три доби. На деяких полях озимого ріпаку спостерігається заселення рослин капустяною білокрилою.  Керівникам господарствам  були розіслані сигналізаційні повідомлення про шкодочинність  цих фітофагів. Господарствами проведено захисні заходи проти шкідників.

Для визначення запасу зернових клопів у місцях зимівлі ,  проводяться обліково-спеціалізовані обстеження.  Обстежено  35 га  лісосмуг і узлісся лісу, при заселенні 20%  обстежуваних площ, щільність імаго зернових клопів :  0,5 екз/кВ.м маврського клопа і 1 екз/кв.м імаго клопа-шкідлива черепашка.