Спеціалісти відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Управління фітосанітарної безпеки взяли участь у науково-практичному семінарі «Особливості застосування біотехнологічних методів на різних етапах селекції овочевих культур».

Під час заходу йшлося про:

• теоретичні аспекти й результати практичного розв’язання проблеми прискорення селекції та насінництва овочевих культур за використання біотехнологічної ланки;
• використання методів ізольованих тканин для подолання таксономічних бар’єрів несумісності, створення джерел стійкості до патогенів;
• сучасні експериментальні підходи до збереження генофонду овочевих культур, зокрема методи розмноження рослин у культурі in vitro й особливості використання мікросателітних ДНК-маркерів для генетичної ідентифікації та паспортизації генотипів.

Як розповіла  доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач лабораторії генетики, генетичних ресурсів та біотехнології Інституту овочівництва і баштанництва НААН Тетяна Івченко, на отримання нового сорту в разі «традиційної» селекції потрібно 12-14 років, при цьому процес пошуку найкращих генотипів потребує великих затрат часу, масштабів схрещувань і досліджень селекційного матеріалу, а також «не встигає» за фіто- і ентомосанітарними потребами сьогодення. На практиці сорт може бути стійким до хвороб і шкідників протягом 5-7 років.

Переваги біотехнологічного способу клональне мікророзмноження селекційного матеріалу порівняно зі статевим полягають у :

• розмноженні рослин у лабораторних умовах безперервно протягом року;
• одержанні десятків і сотень копій вихідної рослини, дібраної селекціонером за певними параметрами;
• зберігання (депонування) цінних генотипів in vitro впродовж кількох років, не застосовуючи їх польового розмноження;
• створення стійких до збудників хвороб форм овочевих культур;
• оздоровлення посадкового матеріалу.

В Інституті овочівництва і баштанництва було розроблено ДСТУ 7645:2014 «Культури овочеві. Метод вегетативного розмноження». Мета розробки цього стандарту полягала у встановленні оптимальних вимог до методу прискореного розмноження овочевих культур у культурі in vitro.

Учасниками семінару, що проводився 18 травня у форматі ZOOM-конференції, були представники наукових установ та закладів вищої освіти.