Повсюди агрокліматичні умови сприяли розвитку та поширенню шкідників та хвороб у посівах сільськогосподарських культур. У посівах озимих, осередково ярих зернових колосових культур триває відкладання яєць та відродження личинок клопа шкідливої черепашки. Всіма стадіями фітофага за чисельності 0,3-2, осередково 4 імаго та 0,5-2, макс. до 4 личинок (І–ІІІ віку) на кв.м (Запорізька, Кіровоградська, Черкаська обл.) пошкоджено 2-13% рослин. Надпорогова чисельність клопа шкідливої черепашки в ареалі поширення регулюється захисними заходами.

Продовжується заселення (переважно крайове) посівів колосових культур хлібними жуками та жужелицею, шкідливість яких проявляеться через пошкодження зав'язі та вмісту зерна хлібних злаків, що призводить до зниження їх врожайності. Скрізь шкодять злакові попелиці, мухи, пшеничний трипс, хлібні п’явиці, в південних областях злакова листовійка, пильщики. Ними на озимих зернових пошкоджено 1-12, макс. 19-40% рослин (Харківська обл.).

Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки доцільно проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 1-2 і більше (у посівах твердих і цінних сортів пшениці), на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10 личинок на кв.м.

Повсюди 1-9, макс. 30-42% рослин (Волинська, Закарпатська, Рівненська обл.) озимих та ярих зернових колосових культур хворіють на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, буру листкову іржу. Подекуди на 5-19% рослин розвиваються кореневі гнилі, які проявились у вигляді білоколосості. Осередково розвиваються ринхоспоріоз, піренофороз, у посівах вівса червоно-бура плямистість. Високопродуктивні посіви в період цвітіння – початок формування зерна проти вищевказаних хвороб оздоровлюють фунгіцидами відповідного спектру дії.

Скрізь 1-12, макс. 15% гороху та сої пошкоджують бульбочкові довгоносики, горохова попелиця, трипси, осередково - совка гамма. У Чернівецькій області 3-6% рослин пошкодили гусениці чортополохівки. 1-5, макс. 30% рослин у Київській області гороху охоплено кореневими гнилями, аскохітозом, іржею, пероноспорозом. На сої у Волинській, Київській, Полтавській Рівненській та Чернівецькій областях 1-5, макс. 12% рослин сої хворіють на бактеріальний опік, кореневу гниль, септоріоз та пероноспороз.

У багаторічних травах розвивається комплекс шкідників: бульбочкові, інші види довгоносиків, насіннєїди, клопи, попелиці, трипси, з хвороб – бура плямистість.

Кукурудзу пошкоджують дротяники, личинки хрущів, хлібні блішки, злакові мухи (Луганська, Тернопільська, Чернігівська обл.), попелиці, осередково жуки піщаного мідяка, якими в допороговій чисельності пошкоджено 2-10% рослин.

На плантаціях цукрових буряків триває живлення звичайного та сірого бурякових довгоносиків, де ними пошкоджено 1-12, макс. 17% рослин (Луганська обл.) за щільності 0,2-2 екз. на кв.м. Рослини заселяють бурякові листкова попелиця, мінуючі мухи, щитоноски. Коренеїдом охоплено 2-8% рослин.

Стручкам озимого ріпаку шкодять личинки насіннєвого прихованохоботника, капустяний стручковий комарик на 1-8% рослин, на пізніх посівах - попелиці. 3-10% стручків уражено альтернаріозом. На ярому ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд. Захист ярого ріпаку проти шкідників проводять до цвітіння культури за перевищення показників ЕПШ.

Посіви соняшнику заселяє геліхризова та бурякова попелиця. У степових областях 4-12% рослин пошкодили сірий південний довгоносик та піщаний мідляк. Також рослинам культури шкодять дротяники, гусениці листогризучих та підгризаючих совок. В Степу та Лісостепу на рослинах розвивається пероноспороз, в осередках Вінницької, Луганської, Чернігівської областей на 1-3% рослин проявився фомоз, в Івано-Фрінківській області кореневими гнилями уражено до 8% рослин.

На картоплі, томатах масово розвиваються й завдають шкоди рослинам імаго та личинки колорадського жука. У Івано-Франківській, Миколаївській, Херсонській областях у посадках пасльонових культур на 1-5% рослин проявився фітофтороз, альтернаріоз, осередково бактеріальна плямистість. Капусту заселяють капустяна совка, білани, капустяна міль, попелиця, медведка, якими пошкоджено 2-15, макс. 25% рослин. У Тернопільській області 2% капусти пошкоджено слимаками. Цибулю пошкоджують личинки цибулевої мухи. У Чернігівській області на 4% рослин столового буряку відмічено розвиток церкоспорозу.

У садах Степу та Лісостепу яблуневою плодожеркою пошкоджено 3-5%, пильщиком 3-16% плодів яблуні. Сливовим насадженням завдають шкоди гусениці сливової та східної плодожерок. Личинки вишневої мухи пошкоджують плоди вишні й черешні. Масово заселяють дерева сисні шкідники (попелиці, кліщі). На яблунях розвиваються борошниста роса, парша, подекуди у кісточкових садах - клястероспоріоз, моніліоз, кучерявістюь листків персика. У виноградниках розвиваються та шкодять гусениці гронової листокрутки, кліщі (8-15 кущів та 6-20% листя), з хвороб поширюються мілдью (1- 7% кущів, 5% листків).

Личинки саранових молодших віків, здебільшого нестадних (кобилок, коників) та стадних видів (італійський прус) чисельністю 0,2-2, макс. 4 екз. на кв.м живляться в неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах Донецької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, осередково Сумської, Харківської областей. У Кіровоградській області зеленим коником пошкоджено 7% рослин соняшнику. Захист посівів доцільний проводити за чисельності 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса на кв.м дозволеними до використання інсектицидами. Скрізь триває літ метеликів підгризаючих та листогризучих совок, відроджуються та шкодять гусениці.

Повсюди у Степу та Лісостепу відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика, інтенсивністю 1-3 екз. на світлопастку. В південних областях (Одеська обл.) відмічається початок відкладання яєць. Через помірне зволоження повітря, наявності достатньої квітучої рослинності складаються сприятливі умови для формування і реалізації яйцепродукції самиць фітофага. Для обмеження чисельності фітофага слід провести випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць.

У Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській областях у неугіддях, посівах багаторічних трав, соняшнику, цукрових буряків, інших просапних культур триває літ, відкладання яєць, у Степу - відродження та живлення гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту становить1-5 екз., макс. 12 метеликів на 10 кроків. Погодні умови звітного періоду сприяють активному льоту, відкладанню яєць та відродженню гусениць, що створює передумови до масового розвитку шкідника.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.