Скрізь озимі та ярі зернові колосові культури заселяють та пошкоджують хлібні блішки, п’явиці, попелиці, злакові мухи, цикадки, які пошкодили 2-16, макс. 26% рослин (блішки - Київська обл.). У посівах озимих культур, розміщених після стерньових попередників, степових, лісостепових, осередково поліських областей живляться личинки хлібного туруна старших віків, які за чисельності 0,5-2, макс. 3 екз. на кв.м пошкодили 2-5% рослин. Захисні заходи проти вищевказаних фітофагів рекомендується проводити шляхом обприскування крайових смуг або всуціль посівів за перевищення ЕПШ (личинок жужелиці 3-4 і більше, хлібних блішок 30-50, жуків п’явиць 10-30 на кв.м, злакових мух 40-50 екз. на 100 п.с.) дозволеними до використання інсектицидами.

У Степу, осередково Лісостепу в теплі сонячні дні, триває вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки, де їх ураховують по 0,3-2 екз. на кв.м. Подекуди в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях відбувається переселення клопа-черепашки на посіви озимої пшениці, де його в крайових смугах обліковують за чисельності 0,2-2 екз. на кв.м. Масовий переліт клопів з місць зимівлі у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури 16-17°С і вище протягом 3-4 днів).

Захворюваність озимих зернових культур борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями, подекуди бурою листковою іржею, іншими хворобами визначається від 2 до 16%, в осередках Київської та Миколаївської областей 35-39% рослин (септоріоз та гельмінтоспоріоз), Запорізької до 40% рослин (борошниста роса). Рішення щодо оздоровлення озимих колосових культур фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля окремо. Вибір препаратів здійснюється з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.

У південних областях сходи гороху заселяють бульбочкові довгоносики (1-3 екз. на кв.м), піщаний мідляк (0,5-1 екз. на на кв.м), клопи (за чисельності 2-7 екз/100п.с.),  які пошкодили 4-7% рослин. За 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Повсюди посіви озимого ріпаку заселяють жуки стеблового прихованохоботника, ріпакового квіткоїда, хрестоцвіті блішки, подекуди оленка волохата, які пошкодили 7-26, макс. 45% (прихованохоботники у Черкаській обл.) рослин.  На озимому ріпаку 1-11% рослин уражено пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, бактеріозом коренів.

В посівах ярого ріпаку 3-7% рослин пошкоджено хрестоцвітими блішками. 1% рослини ярого ріпаку уражено чорною ніжкою.

У господарствах за перевищення шкідниками ЕПШ (ріпакового квіткоїда в період утворення бутонів – 1-2 жуки на рослину, в період збільшення бутонів – 2-3 жуки на рослину, на початку цвітіння 5-6 жуків на рослину; стеблового капустяного прихованохоботника – 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні) необхідно провести крайові або суцільні обприскування рекомендованими інсектицидами.

У бурякосійних областях на бурячищах триває вихід жуків звичайного та сірого бурякових довгоносиків (Волинська, Київська, Черкаська, інші обл.). На сходах цукрового буряку у Вінницькій області обліковують 0,3 екз. на кв.м звичайного та сірого довгоносиків. Основна маса шкідника зосереджена в ґрунті.

У Степу сходи соняшнику заселяють піщаний мідляк та сірий довгоносик. При перевищенні ЕПШ шкідників застосовують дозволені до використання інсектициди.

Повсюди ранню капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури масово заселяють та пошкоджують хрестоцвіті блішки. У Волинській, Миколаївській, Одеській областях колорадський жук виходить з ґрунту та заселяє сходи ранньої картоплі.

У садах триває живлення довгоносиків (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, подекуди букарка, казарка), оленки волохатої, сисних шкідників (попелиці, медяниці). У Закарпатській області відбувається літ яблуневого та чорного сливового пильщиків, східної плодожерки, також яблуневої плодожерки. На 3-13% дерев кісточкових та сім’ячкових триває живлення оленки волохатої. На сприйнятливих сортах яблуні 1-9% молодих листочків уражені борошнистою росою та паршею. У Степу, переважно в приватному секторі, на абрикосі виявлено моніліоз, на персику кучерявість листків. У Закарпатській області у виноградниках відмічено розвиток та шкідливу діяльність виноградного зудня, у Миколаївській та Одеській областях розпочався літ гронової листокрутки першого покоління.

Захищають плодові насадження у фазах набрякання – розпускання бруньок дозволеними до використання інсектицидами з додаванням фунгіцидів проти хвороб.

На багаторічних травах у Вінницькій області відмічено літ метеликів совки-гамма. В Запорізькій, Закарпатській, Волинській, Миколаївській Чернівецькій та інших областях триває літ травневих хрущів та оленки волохатої. Повсюди відмічають літ біланів, розпочалася їх яйцекладка на хрестоцвітих культурах.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.