Скрізь площі зернових колосових культур заселені клопом шкідливою черепашкою за чисельності 0,3-1, макс. в крайових смугах 2 екз. на кв.м. Ним пошкоджено 1-5% рослин. У Степу відбувається відродження личинок клопа черепашки. В посівах озимих зернових культур продовжують свій розвиток хлібні п’явиці, злакові попелиці, трипси переважно у допороговій чисельності. На 1-14% ярих культур продовжується шкідливість злакових мух (переважає шведська), хлібних блішок, п’явиць.

Продовжується розвиток хвороб у посівах озимих та ярих зернових культур, чому сприяють дощі. У посівах озимої пшениці найбільше поширений септоріоз, борошниста роса. На окремих площах виявлено ураження рослин озимої пшениці бурою листковою іржею. У посівах ярих зернових найбільш поширеним є гельмінтоспоріоз, менше ринхоспоріоз та бура листкова іржа, кореневі гнилі. У посівах вівса відмічається ураження рослин червоно-бурою плямистістю.

Скрізь посіви кукурудзи заселяють злакові блішки, шведські мухи та злакові попелиці, які пошкодили 2-9% рослин.

У посівах цукрових буряків розвиваються довгоносики (звичайний та сірий, чорний). Крайові смуги посівів заселяє та пошкоджує листкова бурякова попелиця (2,5-20%). Також шкодять бурякові блішки, крихітка, мінуючі мухи, щитоноски. Коренеїдом уражено 1-4% рослин. Обробки плантацій цукрових буряків за перевищення ЕПШ проводять рекомендованими препаратами.

У посівах озимого ріпаку харчуються личинки капустяної стручкової галиці, насіннєвого прихованохоботника, капустяна попелиця. Личинками ріпакового квіткоїда пошкоджено 1-20% рослин. На ярому ріпаку шкодять блішки, попелиці, клопи. 2-11, макс. 30% озимого ріпаку  уражені хворобами  пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом.

На 1-15% рослин соняшнику шкодять сірий буряковий довгоносик, південний сірий, чорний довгоносики та попелиці. У Миколаївській області відмічені ознаки ураження переноспорозом та борошнистою росою.

На сої  шкодять бульбочкові довгоносики, осередково південний сірий довгоносик, які пошкодили 3-6% (Київська обл.) рослин. У Полтавській області тривав розвиток сім’ядольного бактеріозу. В Рівненській, Тернопільській областях фузаріозом охоплено 1-4% рослин, у Київській та Чернівецькій кореневими гнилями уражено 2- 11% рослин.

У посівах гороху триває  розвиток бульбочкових довгоносиків, піщаного мідляка, попелиць, ними  пошкоджено від 5 до 20, макс. 35% рослин культури. У Степу виявлено шкідливість південного сірого довгоносика, горохового трипса та зерноїда. У південних та центральних областях аскохітозом та іржею уражено 1-7% рослин, кореневими гнилями 1-3, осередково у Київській області  29%.

На люцерні продовжується живлення бульбочкових довгоносиків, ними пошкоджено 17-20% рослин. На культурі також триває живлення клопів-сліпняків (люцерновий, трав’яний та польовий), різних видів попелиць, апіона. Також проходить живлення стеблоїдів, відроджуються гусениці п’ядунів та листогризучих совок. У Львівській і Полтавській областях  бурою листовою плямистостю уражено  9-14% рослин.

Скрізь на 10-65% рослин картоплі, осередково томатів шкодить колорадський жук, (1-9 імаго,  2-5 яйцекладок). Триває відкладання яєць і відродження личинок.  За масової появи личинок першого - другого віків чисельністю 10-20 екз. на кущ картоплі за 8-10% заселення рослин їх обприскують дозволеними до використання інсектицидами. На 2-12% капусти розвиваються хрестоцвітні блішки, попелиці, капустяна муха, гусениці капустяного білана, травоїдні клопи. У посадках цибулі, часнику, переважно у присадибному секторі шкодить цибулева муха (Закарпатська обл.). Місцями у присадибному секторі відмічалося пошкодження 3% висадженої розсади овочевих культур личинками хрущів, капустянкою, кравчиком головачем. У Миколаївській та Закарпатській областях 3-7% рослин цибулі та часнику уражено пероноспорозом.

У степових та лісостепових областях на неорних землях і багаторічних травах, пасовищах триває живлення личинок І та ІІ-го віку нестадних саранових (0,3-4 екз. на кв.м) та італійського пруса у Луганській, Одеській, Херсонській областях (0,5-1 екз. на кв.м).

У Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Одеській, Черкаській, Херсонській областях на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та подекуди відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1-2, макс. 4 екз. (Дніпропетровська, Кіровоградська обл.) на 10 кроків. Погодні умови несприяють високій потенційної продуктивності метеликів, але можливий розвиток гусениць в багаторічних травах, посівах цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість лучного метелика.

Повсюди в посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок (капустяної, С-чорне, совки-гамма та городньої), на соняшнику локалізовано шкідливість гусениць дикої совки (Миколаївська, Одеська обл.). В Одеській, Херсонській областях розпочався літ бавовникової совки, тривав -стеблового кукурудзяного метелика. Грунтоживучими шкідниками та піщаним мідляком пошкоджено 1-8% гороху, кукурудзи, просапних культур.

Знижується заселення дерев травневими і червневими хрущами, шкідники розлітаються на яйцекладку. У поліських районах та подекуди Лісостепу в лісосмугах враховується 10-14 екз. на дерево.  Оленкою волохатою заселено квітуючі культури, зокрема на ріпаку озимому пошкоджено 1-8, макс. 15-20% рослин (Київська, Чернівецька обл.).

Повсюди в садах триває літ яблуневої плодожерки та її яйцекладка, у Степу - відродження гусениць. Із сисних фітофагів шкодять попелиці, щитівки, кліщі на 3-11, макс. 40% листя. Поширюються моніліоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика. На зерняткових борошниста роса та парша (7-30% дерев та 2-16% пагонів). У Сумській області на абрикосах відмічають прояв бактеріального опіку. Захищають насадження дозволеними пестицидами з дотриманням регламентів застосування.

На винограді продовжується розвиток комплексу кліщів – виноградний зудень, павутинний. Осередково у Закарпатській області виявлено заселення кущів акацієвою несправньощитівкою, трубковертом. В південних областях відмічено початок відродження гусениць гронової листокрутки,. З хвороб насадження уражено мілдью та чорною плямистістю.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.