Агрокліматичні умови (різке коливання температури повітря в нічні та денні години) звітного періоду негативно впливали на розвиток та поширення сисних шкідників (попелиці, цикадки) у посівах озимих культур. Рослини озимих колосових культур здебільшого знаходяться у фазах сходи – 3-й листок, початок кущення, озимий ріпак - у фазах 2-4 листочки, формування розетки. Стан посівів характеризується переважно як  задовільний. У Степу на окремих площах сходи зріджені, що зумовлено недостатньою кількістю вологи в ґрунті під час посіву культур.

В степових, подекуди лісостепових областях, після випадіння опадів, у посівах озимої пшениці, розміщених здебільшого після стерньових попередників, активізувалось живлення личинок хлібного туруна (жужелиці) І-ІІІ віків, які за середньої чисельності 0,5-2, макс. 3 екз. на кв.м в осередках Луганської області пошкодили 1-5% рослин. Подекуди гусениці озимої совки пошкодили до 4% рослин. Також, в озимині в допороговій чисельності злакові попелиці, цикадки, хлібні блішки пошкодили 1-10, макс.15% рослин, злакові мухи та травоїдні клопи - 0,5-5%. У Лісостепу та Полісся на 1-16% обстежених  площ озимих зернових борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, кореневими гнилями уражено 1-3% рослин.

Проти вищезазначених шкідників за надпорогової чисельності озимі зернові у фази сходи - початок кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскування дозволеними інсектицидами. Проти хвороб за необхідності (у фазу кущіння) рослини оздоровлюють рекомендованими фунгіцидами.

Повсюди у посівах озимого ріпаку триває живлення несправжніх гусениць ріпакового пильщика, де ними пошкоджено 2-12, в осередках Київської та Черкаської областей до 16% рослин. У посівах культури Київської, Миколаївської областей на 9-15, макс. 28% рослин відмічають розвиток капустяної молі. Хрестоцвітими блішками, листоїдами, попелицями, переважно в крайових смугах полів, пошкоджено 3-8% рослин. Альтернаріозом, пероноспорозом, борошнистою росою, білою плямистістю уражено 1-8, макс. 14% рослин культури, подекуди фомозом, кореневими гнилями та бактеріозом охоплено до 2% рослин (Житомирська, Дніпропетровська, Чернівецька обл.).

Погодні умови осені сприяють життєдіяльності мишоподібних гризунів. На          3-36% обстежених площ озимих ріпаку, пшениці нараховується від поодиноких нір до 1-3 жилих колоній на гектарі. На 18-85% обстежених площ садів, багаторічних трав, неорних землях обліковують 1-4, макс. 6 у Вінницькій, Донецькій, Тернопільській областях, в осередках Рівненської (20 га, неорні землі) та Чернівецької (30 га, багаторічні трави) 8-9 колоній гризунів на гектарі. Повсюди в господарствах проводять захисні заходи проти мишоподібних гризунів.

Небезпека пошкодження озимих культур, багаторічних трав і насаджень зберігається повсюди. Збереження сходів озимих зернових та ріпаку забезпечує своєчасне виявлення та знешкодження гризунів у разі 3-5 жилих колоній на гектарі використовуючи отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.