У Лісостепу, Поліссі, осередково в Степу коливання температури повітря в нічні та денні години, опади, тумани, подекуди перші приморозки на поверхні ґрунту стримували розвиток злакових мух, попелиць, цикадок, хлібних блішок у посівах озимих зернових колосових культур та їх шкідливість на рівні 1-6, подекуди 15% рослин. Дощова погода сприяла міграції дротяників, личинок хрущів з нижніх шарів ґрунту до поверхні, тому очікується їх шкодочинність у посівах озимих культур.

В озимині, розміщеній після стерньових попередників, активізувалось живлення личинок хлібної жужелиці та гусениць озимої совки, які в чисельності 0,5-3 екз. на кв.м в осередках Донецької, Херсонської, інших областей на 5-85% обстежених площ пошкодили до 7% рослин.

У Запорізькій та Рівненській областях на ранніх посівах озимих пшениці  за вищевказаних погодних умов відмічається прояв хвороб, а саме септоріозу та кореневих гнилей, якими охоплено до 8% рослин.

Проти зазначених шкідників за надпорогової чисельності та температури повітря не нижче +5°С озимі зернові у фази сходи - початок кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскування дозволеними препаратами. Проти хвороб за необхідності (у фазу кущіння) рослини оздоровлюють дозволеними фунгіцидами.

На озимому ріпаку на 3-16% рослин шкодять несправжні гусениці ріпакового пильщика, хрестоцвіті блішки,капустяна попелиця. Осередково в посівах культури доживлювалися гусениці різних віків листогризучих совок, біланів, жуки ріпакового листкоїда. Скрізь 2-9% рослин ріпаку хворіє на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, світлу плямистість. Надпорогову чисельність шкідників знешкоджують через обприскування дозволеними до використання препаратами. Для запобігання переростання та покращення перезимівлі у фазу 5-6 листків культури рекомендовано провести обробку регуляторами росту.

Відмічається поступове зростання (природне для жовтня) популяції звичайної сірої та гуртової полівок, які розселяються за межі місць резервацій в нові місця, зокрема на посіви озимих зернових та ріпаку. Обстеженням озимихкультур встановлено, що на 5-32% обстежених площ на 1 га нараховується в середньому 1-3 жилих колоній гризунів. На площах під багаторічними травами, садами, неугіддями обліковують 1-5, подекуди на неорних землях мають місце 6-9 (Вінницька, Київська, Чернівецька обл.) жилих колоній на гектарі. В Степу та східному Лісостепу на незораних полях після збирання врожаю зростає кількість курганчикової миші, яка зелених рослин майже не споживає, проте харчується насінними кормами із культурних та диких злаків.

У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Знешкодження їх в першу чергу досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту шляхом застосування родентицидів.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.