У дозріваючих посівах зернових колосових культур триває шкідлива діяльність личинок різних віків клопа шкідливої черепашки, за чисельності 0,2-1,5, макс. 2, в осередках Донецької, Кіровоградської, Миколаївської, Херсонської від 4 до 7, в незахищених товарних посівах Запорізької областей 9-18 екз. на кв.м. Фітофагом в середньому було пошкоджено 2-15% рослин. У  господарствах Херсонської області окрилилось 32% клопів. Колоскам зернових культур також завдають шкоди хлібні жуки та жужелиця, які за чисельності 0,5-2, в осередках 3-5 екз. на кв.м пошкодили 1-12% рослин та 0,2-2% колосків на 8-30% обстежених площ. Злаковою попелицею заселено 2-19% рослин, пшеничним трипсом - 6-25, в осередках 30-50% рослин за чисельності 2-8, макс. 12-30 екз. на кожний. З огрубінням зерна попелиці перелітають на злакові бур’яни.

У посівах озимих та ярих зернових колосових культур розвиваються борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, жовта іржа, гельмінтоспоріоз, темно-бура плямистість, кореневі гнилі, подекуди ринхоспоріоз, піренофороз, інші плямистості, якими охоплено 4-12, осередково 32-40% рослин. Летюча сажка виявлена на присадибних ділянках у Волинській та Тернопільській областях, де нею охоплено 0,2-1% колосків ячменю.

За теплої вологої погоди розвитку набули хвороби колоса, а саме: септоріоз (0,2-2, макс. 10% колосків, Закарпатська, Луганська, Черкаська обл.), фузаріоз (2-4%, Закарпатська, Львівська обл.), гельмінтоспоріоз              (2-4%, Закарпатська обл.), оливкова пліснява (1-3%, Закарпаська обл.).

У посівах кукурудзи розвиваються та шкодять злакові попелиці, які на 11-20, макс. 60-74% площ, заселили 2-14, макс. 35% рослин. Також шкодять гусениці лучного метелика, листогризучих совок (бавовникова, гамма, інші). Осередково в господарствах Черкаської області 1,5-2% рослин культури уражено пухирчастою сажкою.

Сою заселяють та пошкоджують попелиці, трипси, павутинний кліщ, гусениці акацієвої вогнівки, чортополохівки, совки-гамми, осередково лучного метелика. Фітофагами пошкоджено 2-15% рослин. З хвороб поширюються пероноспороз, септоріоз, фузаріоз, аскохітоз, якими уражено                1-8% рослин. Осередково в Кіровоградській області іржею охоплено 13-19% рослин. У посівах гороху шкодять горохові зерноїд, плодожерка, попелиця, трипси, совка-гамма, з хвороб розвиток мають аскохітоз, іржа, кореневі гнилі.

У посівах соняшнику продовжують розвиватись сисні шкідники (геліхризова попелиця, клопи, трипси, цикадки), якими заселено 2-30% рослин. Подекуди рослинам культури завдають шкоди гусениці совок, осередково лучного метелика. На 8-24% обстежених площ прояв мали септоріоз (1-6% рослин), пероноспороз (1-3%), фомоз (3-5, макс. 24% в Кіровоградській обл.), іржа (5-12%).

У посівах цукрових буряків відмічається шкідливість бурякової листкової попелиці, якою заселено 1-8% рослин. Подекуди шкодять бурякові щитоноски, мінуюча муха, осередково амарантовий стеблоїд, гусениці листогризучих совок, лучного метелика.

Скрізь у плантаціях картоплі, томатів відмічено живлення колорадського жука літнього покоління. Прояв фітофторозу, альтернаріозу картоплі, томатів відмічається в усіх зонах вирощування. На капусті в різних ступенях шкодять листогризучі совки, білани, молі, попелиці, які виявлені повсюдно. На цибулі шкодять цибулева муха та прихованохоботник, з хвороб – пероноспороз.

Скрізь в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, відроджуються та живляться гусениці на сої, соняшнику, кукурудзі та овочах. Гусениці за середньої чисельності 0,5-2, осередково до 6 екз. на кв.м (Херсонська обл.) пошкодили 5-12, макс.                25% рослин просапних культур.

В усіх ґрунтово-кліматичних зонах триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика. В степових та лісостепових областях відкладання ними яєць, подекуди відродження та живлення гусениць, які за середньої чисельності 0,1-1 екз. на рослину пошкодили до 2%. Погодні умови не сприяють розвитку та розмноженню фітофага. Для обмеження шкідливості фітофага рекомендовано проводити випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць.

Саранові (стадні - італійський прус) та нестадні (кобилки, коники), які перебувають у II-V віках, розвиваються та живляться на  неугіддях, багаторічних травах у чисельності 0,4-7 екз. на кв.м.

У Степу та центрально-східному Лісостепу відбувається доживлення, заляльковування гусениць старших віків лучного метелика. У Херсонській області відмічається літ метеликів другого покоління. У господарствах Донецької, Луганської, Кіровоградської, Херсонської областей фітофагом пошкоджено 2-5% рослин сої, соняшника, кукурудзи.

Плодові насадження продовжують заселяти сисні шкідники (попелиці, кліщі, медяниці, щитівки). Відмічається літ метеликів ІІ покоління яблуневої плодожерки (Херсонська обл.). Гусеницями фітофага І покоління пошкоджено 1-8% плодів. Із хвороб на зерняткових виявляють борошнисту росу та паршу (листки, плоди), кісточкових - клястоспоріоз. У виноградниках продовжується літ метеликів гронової листокрутки ІІ покоління. Також шкодять кліщі, проти яких за потреби проводять захисні заходи. З хвороб мають поширення мільдью, оїдіум, осередково чорна гниль (Закарпатська обл.).

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.