У малій сесійній залі Закарпатської ОДА відбулося позапланове засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, що проходило під головуванням заступника голови облдержадміністрації Іштвана Петрушки. Члени комісії проаналізували епізоотичну ситуацію в області щодо високопатогенного грипу птиці та розглянули сукупність заходів, спрямованих на запобігання заражень.
Як зауважувалося у ході засідання, пташиний грип залишається одним з небагатьох захворювань, що справді несе загрозу людству. Водночас ця недуга має негативний вплив на розвиток птахівництва. Адже вся уражена птиця повинна бути знищена в обов’язковому порядку. Як відомо, останнім часом в Україні укладено низку міжнародних угод, за якими велика кількість м’яса птиці експортується для країн Саудівської Аравії і для ЄС. Тож, зрозуміло, що погіршення епізоотичної ситуації тягне за собою накладання карантинних та обмежувальних заходів.
На сьогодні грип птиці зафіксовано у восьми країнах ЄС, три з них – сусідні держави: Польща, Угорщина та Словаччина. Вісім випадків спалаху пташиного грипу вже маємо в Україні, зокрема п’ять – у Миколаївській області, один – у Херсонській і два випадки в Київській області. Закарпаття фактично вберегли лише теплі кліматичні умови в грудні, у зв’язку з чим дика птиця осіла в південних областях.
На сьогодні в області, зокрема у Берегівському, Виноградівському, Ужгородському та Хустському районах, працюють 26 птахогосподарств. Серед них 19 курячих ферм загальною кількістю 308 тисяч голів, 5 качкоферм загальною кількістю 77 тисяч голів, одна страусина ферма – 56 голів і одна перепелина ферма – 600 голів.
На жаль, вакцинації та способів лікування цього інфекційного захворювання поки не винайдено. Але з метою оперативного реагування у разі виникнення надзвичайної ситуації на Закарпатті створені 72 мобільні бригади. Вони здійснюють постійний моніторинг реальної клінічної картини.
Обговоривши загальну епізоотичну ситуацію в області, члени ДНПК при Закарпатській ОДА проголосували за проєкт щодо продовження депопуляції диких свиней та червоних лисиць на території Закарпаття, котрі найчастіше стають розповсюджувачами зараження серед диких та домашніх тварин.