В Україні останніх двох років спостерігається чітка динаміка на зменшення спалахів африканської чуми свиней (АЧС): після 85 неблагополучних пунктів у 2024 році їх кількість скоротилася до 52 у 2025-му. Упродовж 2026 року, за оперативними даними, підтверджено тільки 16 випадків захворювання. Це на 81 %, або на 69 випадків, менше порівняно з 2024 роком.
Водночас в Європі захворювання реєструвалося у 14 країнах, де загалом виявлено 9 120 спалахів.
Африканська чума свиней залишається одним із найнебезпечніших захворювань для свинарства. Вірус швидко поширюється, може спричиняти масову загибель тварин, а ліквідація спалахів потребує запровадження карантинних обмежень і проведення комплексу протиепізоотичних заходів.
Водночас статистика останніх років в Україні демонструє зменшення кількості зареєстрованих неблагополучних пунктів.
У 2024 році було зафіксовано 85 неблагополучних пунктів щодо АЧС. За підсумками 2025 року — 52 у 13 областях, що на 38,8% менше.
Позитивна тенденція простежується і у 2026 році. За оперативними даними Держпродспоживслужби, зареєстровано 39 підозр на АЧС, з яких 16 підтверджено лабораторно, а 23 — спростовано.
Випадки захворювання виявляли в 11 областях України. У всіх 16 неблагополучних пунктах проведено необхідні протиепізоотичні заходи, після чого карантинні обмеження було знято.
Зменшення кількості спалахів — позитивний результат, але не підстава послаблювати контроль. Адже вірус продовжує циркулювати серед свійських і диких свиней, а його занесення навіть до одного господарства може мати серйозні наслідки.
Понад 3,4 тисячі спалахів у сусідніх країнах: які ризики для України? Африканська чума свиней не знає державних кордонів. І ситуація в країнах, що межують з Україною, залишається одним із важливих факторів ризику.
За даними щодо поширення АЧС у 2026 році, у Польщі зареєстровано 1 903 спалахи, в Угорщині — 719, Румунії — 652, Словаччині — 144, Молдові — 55. Загалом це 3 473 спалахи у п'яти сусідніх країнах.
Найбільше випадків серед зазначених держав зафіксовано в Польщі. Значна кількість спалахів також спостерігається в Угорщині та Румунії. Такі показники свідчать про активну циркуляцію вірусу в регіоні та необхідність постійної уваги до транскордонних ризиків.
Особливе значення має поширення АЧС серед диких кабанів, які можуть підтримувати циркуляцію збудника в природному середовищі.
Крім того, вірус може переноситися через заражену продукцію свинарства, корми, транспортні засоби, обладнання, одяг і взуття людей. Тому навіть господарства, розташовані далеко від безпосередніх осередків захворювання, не можуть повністю виключити ризик занесення інфекції.
Саме тому стабільна епізоотична ситуація всередині країни потребує не меншої уваги, ніж реагування на вже підтверджені спалахи.
Питання вакцинації проти африканської чуми свиней залишається одним із найбільш актуальних у міжнародній ветеринарній спільноті. Держпродспоживслужба також вивчає можливості застосування додаткових заходів профілактики АЧС, зокрема відстежує інформацію щодо розроблення вакцин проти цього захворювання, їх наявності та ефективності.
Наразі немає підтверджень того, що будь-яка з наявних вакцин проти АЧС відповідає рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH) щодо ефективності та безпечності. Також відсутні офіційні підтвердження успішного застосування кампаній із вакцинації проти АЧС у країнах світу.
Отже, наразі для України основним інструментом захисту свиногосподарств залишається недопущення занесення вірусу шляхом дотримання біобезпеки, раннього реагування на підозри та оперативне вжиття заходів з ліквідації.
Як захистити господарство від АЧС? Африканська чума свиней не становить небезпеки для здоров'я людини, проте може завдати значних економічних збитків власникам тварин і всій галузі свинарства.
З огляду на це Держпродспоживслужба закликає власників свиней, фермерів і керівників господарств особливо уважно ставитися до дотримання заходів біобезпеки.
Насамперед необхідно:
утримувати свиней у закритих приміщеннях, не допускаючи контакту з дикими тваринами;
не згодовувати тваринам харчові відходи, що містять м'ясо або продукти його переробки;
регулярно проводити очищення та дезінфекцію приміщень, транспорту й обладнання;
купувати тварин лише за наявності відповідних ветеринарних документів;
обмежувати доступ сторонніх осіб до місць утримання свиней;
негайно повідомляти територіальні органи Держпродспоживслужби про підозру на захворювання або раптову загибель тварин.
Важливо пам'ятати: вірус АЧС може тривалий час зберігатися в навколишньому середовищі, а його поширенню нерідко сприяє саме недотримання елементарних правил біобезпеки.
Держпродспоживслужба продовжує здійснювати епізоотичний моніторинг, забезпечувати лабораторну діагностику, координувати протиепізоотичні заходи та відстежувати міжнародний досвід боротьби з африканською чумою свиней.
Детальніше про захворювання, його ознаки та заходи профілактики — у спеціальному розділі «Африканська чума свиней (АЧС)» на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.