Українське бджільництво — це значно більше, ніж виробництво меду. Це розвиток підприємництва, міжнародна торгівля, сучасні технології та нові можливості для аграрного сектору. Як зробити галузь ще конкурентоспроможною, посилити захист бджіл і впровадити цифрові рішення? Про це говорили під час IX Медового Бізнес Форуму.
У заході взяли участь Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський, перший секретар Посольства Німеччини Івонне Гааль, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков та представники бізнес-асоціацій.
За ініціативи профільних об’єднань бджолярів — Асоціації професійних пасічників, Спілці пасічників України, Фундації жінок-пасічниць, об’єднанню «Комерційні бджолярі України» та Закарпатській спілці «Срібний Край» — був організований IX Медовий Бізнес Форум. Захід об'єднав представників державних органів, бізнесу, галузевих асоціацій, науковців та міжнародних експертів для обговорення майбутнього українського бджільництва.
Одним із ключових акцентів стала необхідність захисту бджіл від негативного впливу засобів захисту рослин та впровадження сучасних механізмів запобігання їх отруєнню.
Бджоли — це не лише мед. Вони відіграють важливу роль у запиленні сільськогосподарських культур, а отже, безпосередньо впливають на врожайність і продовольчу безпеку країни. Проте щороку під час проведення польових робіт виникають ризики отруєння бджіл через недотримання правил застосування пестицидів.
Саме тому важливими залишаються своєчасне інформування пасічників про заплановані обробки полів, дотримання аграріями встановлених регламентів та постійна комунікація між усіма зацікавленими сторонами.
«Захист бджіл — це спільна відповідальність держави, аграріїв і пасічників. Ми маємо перейти від реагування на випадки отруєння до їх попередження. Саме тому важливо не лише дотримуватися встановлених правил застосування засобів захисту рослин, а й впроваджувати сучасні цифрові рішення, які забезпечать своєчасне інформування пасічників. Наше завдання — створити умови, за яких аграрне виробництво розвиватиметься без шкоди для бджільництва», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби Вадим Чайковський.
Однією з важливих тем стала підготовка до впровадження електронної системи завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин.
Держпродспоживслужба вже опрацювала з Мінагрополітикою відповідний проєкт наказу, який визначатиме порядок функціонування системи. А саме аграрії завчасно вноситимуть інформацію про заплановані обробки, а власники пасік зможуть отримувати відповідні повідомлення через особистий електронний кабінет.
Зокрема, передбачено:
Це дозволить пасічникам своєчасно реагувати на потенційні ризики та вживати заходів для збереження бджолосімей.
Окрему увагу приділили законодавчим змінам, які очікують аграрний сектор. Із 17 січня 2028 року набуде чинності Закон України № 4147-IX «Про державне регулювання сфери захисту рослин». Він передбачає впровадження сучасних європейських підходів до безпечного використання засобів захисту рослин, професійного навчання користувачів, контролю технічного стану обладнання та електронного інформування про заплановані обробки. Це зменшить ризики для бджіл, здоров'я людей і довкілля, а також створить зрозумілі та прозорі правила для аграріїв і пасічників.
Під час форуму також обговорили перспективи українського меду на міжнародному ринку. Попри повномасштабну війну, Україна залишається одним із провідних світових експортерів меду. За підсумками 2025 року наша держава увійшла до п'ятірки найбільших експортерів цієї продукції за вартістю експорту.
“Право експорту меду до Європейського Союзу мають 31 українське підприємство. Це один із ефективних показників роботи Держпродспоживслужби, що сприяє створенню умов для доступу української продукції до міжнародних ринків”, - підкреслив Вадим Чайковський
Програма форуму також охопила міжнародний досвід кооперації бджолярів, інновації у виробництві меду, розвиток внутрішнього ринку та підтримку підприємництва. Учасники ознайомилися з практиками Німеччини, Франції, Естонії та Казахстану, обговорили можливості співпраці виробників, підвищення конкурентоспроможності продукції та роль жіночого підприємництва у розвитку галузі.
Держпродспоживслужба висловлює щиру вдячність усім учасникам, спікерам і партнерам заходу за плідний діалог та вагомий внесок у розвиток українського бджільництва. Особливу подяку висловлюємо профільним об’єднанням бджолярів за активну участь, згуртованість, послідовне відстоювання інтересів галузі та щоденну працю задля її розвитку.
Саме об’єднання зусиль бджолярів, державних інституцій, бізнесу, науки та міжнародних партнерів створює міцну основу для розвитку галузі, підвищення якості продукції та зміцнення позицій українського меду на світових ринках.