Засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при виконавчому органі Київської міської ради відбулося від головуванням начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Олега Рубана. Під час заходу вирішили посилити контроль за обігом продукції птахівництва, відпрацювали алгоритм вилучення з обігу ймовірно контамінованої продукції, у разі виявлення, а також алгоритм реагування на випадки загибелі птиці та механізми сповіщення.

Посилення контролю пов’язане із загостренням епізоотичної ситуації, зокрема, випадку грипу птиці серед диких перелітних птахів у с. Мала Сквирка Фурсівської сільської територіальної громади Білоцерківського району Київської області. Там, у 4 лебедів, виявлених на річці Сквирка, при молекулярно-генетичних дослідженнях виявлено РНК вірусу грипу типу А субтипу H5N1.

Нагадаємо, грип птиці – гостра контагіозна вірусна інфекція птахів, викликана будь-яким вірусом грипу A. Грип птиці характеризується загальним пригніченням, набряками, ураженням респіраторних органів та шлунково-кишкового тракту та перебігає у виді епізоотій та ензоотій.

Збудник грипу птиці – PHK-вірус, за комплементзв'язувальним антигеном споріднений з вірусом типу A людей і тварин. Визначені віруси пташиного грипу можуть інфікувати людину і являють значний ризик для її здоров'я. Інфікування людей відбувається переважно при прямому контакті з хворою (живою чи мертвою) домашньою птицею або з забрудненим (секрецією чи виділеннями птахів) середовищем, зокрема на ринках живої птиці.

Збудники пташиного грипу поділяються на віруси, що викликають високопатогенний та низькопатогенний пташиний грип.

Дикі птахи, особливо мігруюча водоплавна птиця, є природним резервуаром вірусів грипу птиці. Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця, а також водоплавна птиця без клінічних ознак захворювання. Дикі качки, крячки, лебеді, чайки та інші види перелітної птиці, чутливі до вірусу грипу птиці, є переносниками інфекції та природним резервуаром інфекції.

Факторами передачі збудника є інфікована обмінна тара, корми, інкубаційні яйця, тушки, пір'я. Механічними переносниками можуть бути обслуговуючий персонал, комахи, пухоїди, синантропні птахи, дика перелітна птиця, гризуни. Проте інфікування птиці відбувається в основному повітряно-крапельним шляхом.

Вірус виділяється у навколишнє середовище зі слиною, носовим секретом і послідом. Вірусоносійство у птиці, яка перехворіла, триває 2-3 місяці та більше.

Інкубаційний період у птиці триває 1-7 днів. В окремих випадках - від декількох годин до 7 діб і більше.

Клінічні ознаки грипу птиці є мінливими і залежать від вірулентності вірусу, виду птиці, віку, статі, супутніх хвороб і навколишнього середовища тощо.

Для боротьби із захворюванням необхідно дотримуватись вимог, що передбачає Інструкція з профілактики та ліквідації грипу птиці.