У 1 кварталі 2024 року до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області надійшло 123 звернення від громадян.
Із загальної кількості звернень 39 (32%) надійшло поштою, 24 (19%)- засобами електронного зв’язку на «гарячу лінію», 60 (49%) – електронних звернень за допомогою мережі Інтернет.
Більшість звернень (77 або 63% від загальної кількості), що надійшли до Головного управління, стосувалася питань захисту прав споживачів під час придбання неякісних непродовольчих товарів (одягу, взуття, побутової техніки тощо), в тому числі через інтернет-магазини; отримання житлово-комунальних послуг; обслуговування в закладах торгівлі та інше.
У звітному періоді розглянуто 19 (15%) звернень з питань недотримання вимог санітарного законодавства, екології та забруднення навколишнього середовища.
Крім того, розглянуто 12 (10%) звернень щодо можливих порушень у сфері ветеринарної медицини (щодо послуг ветклінік, утримання тварин та інше).
Також споживачі скаржились на можливі порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства стосовно якості харчових продуктів та у сфері державного регулювання цін на продукти харчування, порушень законодавства про рекламу, антитютюнового законодавства та інше. У звітному періоді надійшло 13 (11%) скарг з вказаних питань.
Впродовж звітного періоду через Консультаційний центр управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами фахівцями надано 230 консультацій.
За результатами здійснених заходів Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області в ході розгляду звернень, суб’єкти господарювання за неякісні товари або послуги споживачам повернули 21,9 тис. грн.
З метою захисту прав споживачів спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області проводять роз’яснювальну роботу на об’єктах нагляду та розповсюджують пам’ятки серед суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів; безпечності харчових продуктів; фітосанітарної безпеки; санітарного законодавства; формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на товари, що мають істотну соціальну значущість; реклами, антитютюнового законодавства, ринкового та метрологічного нагляду тощо.