З 8 січня набув чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі». Законом удосконалено правове регулювання у галузі реклами щодо протидії дискримінації за ознакою статі, що відповідає зобов'язанням України відповідно до Конвенції ООН з ліквідації усіх форм дискримінації щодо жінок. Протидія дискримінації за приознакою статі передбачена також Угодою про асоціацію України з Європейським Союзом та іншими міжнародними документами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема – Стратегією ґендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки та Глобальними цілями сталого розвитку ООН.

Участь у розробці законопроєкту брали фахівці Держпродспоживслужби. Раніше Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька наголошувала на важливості прийняття нових норм, зокрема щодо захисту прав споживачів реклами, посилення відповідальності за порушення та уточнення визначень, яке має допомогти юристам у відстоюванні позицій в суді.

Дискримінаційна реклама за ознакою статі закріплює гендерні стереотипи та негативно впливає на свідомість як дорослих споживачів реклами, так і неповнолітніх.

Законом передбачено, що у рекламі забороняється показувати будь-яку перевагу однієї статі над іншою, стереотипні ролі чоловіка й жінки, насильство за ознакою статі, тіло людини лише як сексуальний об’єкт.

Також внесеними змінами до закону «Про рекламу» передбачено визначення понять «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі».

Дискримінаційна реклама – це реклама, яка вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб, а також такі, що дискредитують товари інших осіб.

Дискримінаційна реклама за ознакою статі – містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини, демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) лише як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються продукту.

Таким чином, реклама є дискримінаційною, якщо зображує або описує жінку чи чоловіка як прикрасу чи сексуальний об'єкт, включаючи натяки на статеві стосунки і сексуальність людей, які нічим не пов'язані з рекламованим продуктом і не мають прямих асоціацій зі споживанням рекламованого продукту, товару, послуг тощо. Відповідальність за дискримінаційну рекламу несе рекламодавець.

Крім цього, в рекламі про вакансії (прийом на роботу) забороняється:

• пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі;
• висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).

У разі порушення вимог цієї статті рекламодавець сплачує до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Також, змінами до законодавства передбачена відповідальність за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо реклама містить інформацію або зображення, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності, або містить ознаки дискримінаційної реклами, можна звертатись до Держпродспоживслужби або її територіальних органів. Це можна зробити письмово (Київ, вул. Б. Грінченка, 1), за допомогою електронної пошти (econsumer-info@dpss.gov.ua), через «гарячу лінію» (тел. (044) 364 77 80, (050) 230 04 28) або чат-бот, який працює в мессенджері Телеграм. Ознайомитися з тим, як користуватися чат-ботом, можна переглянувши відеоінструкцію.