У Поліссі та Лісостепу, подекуди Степу1-4% сходівозимих колосових культур в допороговій чисельності заселяють тапошкоджуютьзлакові мухи (шведські, чорна пшенична, гессенська), попелиці, цикадки, хлібні блішки. На падалиці зернових в Донецькій, Закарпатській, Херсонській, Полтавській областях та на сходах озимини у Запорізькій, Луганській, Харківській областяхрозвиваютьсяімаго та личинки хлібної жужелиці (0,5-1, макс. 3 екз. на кв.м), гусениці озимої совки(0,2-2 екз. на кв.м), які пошкодили 1-3% рослин. Низька вологість ґрунту у південних областях (Миколаївська, Херсонська та інші обл.) негативно впливає на розвиток хлібної жужелиці та інших грунтоживучих шкідників.

Для попередження пошкодження озимих зернових вищезгаданими фітофагами рекомендовано проводити передпосівну обробку насіння дозволеними інсектицидними протруйниками. За теплої погоди на озимій пшениці за перевищення личинками туруна ЕПШ 1-2, на початку кущіння, гусеницями озимої совки 2-3 екз. на кв.м, імаго злакових мух 30-40 екз. на 100 помахів сачка проводять крайові або суцільні обробки посівів дозволеними до використання інсектицидами.

На падалиці пшениці 1-15% рослин уражено борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, подекуди бурою листковою іржею, які будуть джерелом інфекції для посівів озимих зернових під урожай 2018 року.

Знищення падалиці зернових, посів озимини тільки протруєним насінням із застосуванням препаратів інсекто-фунгіцидної дії захистять сходи озимини на ранніх стадіях розвитку як проти вищеперелічених шкідників, так і проти хвороб.

В усіх агрокліматичних зонах на посівах кукурудзи гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика пошкодили 4-31% рослин (Тернопільська обл.) та 3-20% качанів. Гусениці стеблового кукурудзяного метелика скінчили живлення і,переважно,зосередилися в нижній частині стебла. На 3-7% качанів розвиваються фузаріоз, подекуди бактеріоз та сіра гниль(Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Тернопільська обл.). Запас шкідливих організмів обмежується збиранням на низькому зрізі (не вище 10 см), післязбиральним обробітком ґрунту, доведенням насіннєвого матеріалу до відповідних кондицій.

У посівах озимого ріпаку розвиваються і харчуються хрестоцвіті блішки, які пошкодили 3-17% рослин (Хмельницька обл.) та попелиціна 3-11% рослин (макс.35% рослин Київська обл.). На 4-16% рослин шкодять ріпаковий листкоїд, гусениці біланів та листогризучих і підгризаючих совок. У Запорізькій області відмічають заселення ріпаку бавовниковою совкою (осередки розвитку гусениць по 2-6 екз на кв.м), у Рівненській - в середньому 9% рослин заселено білокрилкою. Альтернаріозом, фомозом, пероноспорозом, циліндроспоріозом, білою плямистістю уражено 2-10% рослин культури (Волинська, Полтавська, Тернопільська, Черкаська та інші обл.). У Київській та Житомирській областях чорною ніжкою уражено1-6% рослин ріпаку. Локалізують вогнища шкідників у посівах ріпаку за надпорогової чисельності через обприскування дозволеними інсектицидами, а за наявності інфекції – фунгіцидами.

Соя у лісостепових і поліських областях, осередково пошкоджується павутинними кліщами, попелицями, листогризучими совками. На 5-27, макс. 40% рослин (аскохітоз Київська обл.) розвиваються аскохітоз, септоріоз, пероноспороз, церкоспороз, іржа, бактеріози, осередково фузаріоз та вірусні хвороби.

Подекуди на 4-10% (Тернопільська обл.) цукрових буряків живляться гусениці листогризучих совок, амарантовий стеблоїд, кореневі попелиці. Посіви цукрових буряків продовжують хворіти на церкоспороз, борошнисту росу, рамуляріоз, фомоз, вірусну мозаїку. На 3-8% рослин виявляють захворювання коренеплодів на звичайну паршу, паршу пояскову, хвостову гниль, некроз судин, дуплистість, фузаріозну, суху гниль.

На незібраних площах пізніх посівів соняшнику поширення мають біла та сіра гнилі (2-6% рослин), інші хвороби не матимуть розвитку через проведення десикації.

Гусениці біланів, капустяної совки, попелиці та інші фітофаги пошкоджують 5-17% рослин капусти пізніх сортів. Судинний та слизовий бактеріози, фомоз відмічені в усіх зонах вирощування культури на 5-20% рослин.

У Вінницькій, Кіровоградській, Одеській, Херсонській областях відбувається заселення  мишоподібними  гризунами 1-3 колонії на га у посівах озимого ріпаку, розпочалось заселення сходів озимих зернових. В усіх природно-кліматичних зонах на багаторічних травах, неугіддях, садах, подекуди на незібраних площах просапних культур обліковують 0,5-5 жилих колоній на гектар гризунів. Надалі загроза пошкодження озимих культур та багаторічних трав зберігатиметься повсюди.

У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Знешкодження в першу чергу досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність проведення винищувальних заходів, шляхом застосування родентицидів.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.