У Степу, осередково Лісостепу на 25-100% обстежених площ зернових колосових культур розвивається та шкодить клоп шкідлива черепашка, де він за чисельності 0,3-1, макс. 3, осередково на необроблених площах 4-7 личинок (ІІ-ІУ віків) на кв.м (Запорізька, Харківська, Херсонська обл.), пошкодив 3-12% рослин. У лісостепових, степових, подекуди поліських областях переважно в крайових смугах полів триває живлення хлібних жуків та жужелиці, які за чисельності 0,5-2, макс. 3-5 екз. на кв.м в осередках Луганської області пошкодили 2-5, макс. до 12% рослин на 10-20% заселених площ. Скрізь шкодять злакові попелиці та пшеничний трипс, які поширились на 9-58, макс. 100% посівів, 2-25, макс. 45% рослин.

За сприятливих погодних умов у посівах зернових культур на колосі розвиваються фузаріоз (0,5-1, макс. 3% колосся, Закарпатська, Одеська, Черкаська, Чернівецька обл.), септоріоз (1-7% колосся у Запорізькій, Закарпатській, Черкаській та Чернівецькій, макс. 15% у Львівській обл.). У Закарпатській та Черкаській областях на 2% рослин відмічено білоколосість.

В лісостепових та поліських, подекуди в степових областях на 8-60, макс. 100% площ озимих і ярих зернових культур 3-20, макс. 32-44% рослин охоплено борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, осередково бурою листковою іржею. У Запорізькій області на рослинах озимих культур виявлено жовту іржу. На Поліссі 5-18% рослин вівса охоплено червоно-бурою плямистістю. Для запобігання розвитку хвороб колосся за сприятливої для розвитку хвороб погоди високопродуктивні посіви обробляють через обприскування дозволеними фунгіцидами.

Горох скрізь пошкоджують зерноїд, попелиця, трипс, комарик, плодожерка, личинки бульбочкових довгоносиків, з хвороб поширені аскохітоз, пероноспороз, осередково іржа. У посівах сої в межах порогової чисельності розвиваються та шкодять попелиці, трипси, клопи, гусениці листогризучих совок, чортополохівки, у південних областях павутинний кліщ. Пероноспорозом, аскохітозом, септоріозом уражено 2-5% рослин. У центральних областях у посівах сої виявляють зморшкувату мозаїку.

Посіви цукрових буряків продовжує заселяти бурякова листкова попелиця (2-20% рослин), чисельність та шкідливість яких контролюється захисними заходами. Подекуди рослинам культури шкодять бурякові довгоносики, мінуюча муха, щитоноски, гусениці підгризаючих та листогризучих совок, де ними заселено та пошкоджено 2-5% рослин. В Івано-Франківській та Чернігівській областях у приватному секторі рослини столового та кормового буряків уражені церкоспорозом.

У посівах соняшнику продовжують розвиватись геліхризова попелиця, клопи, трипси, цикадки, довгоносики (сірий буряковий, південний, люцерновий).  Геліхризовою попелицею заселено 8-30, осередково 50% (Херсонська обл.) рослин у слабкому та середньому ступенях. Подекуди шкодять гусениці листогризучих совок (бавовникової, капустяної, гамми совок). Переноспорозом, фомозом, септоріозом, осередком іржею уражено 4-8% рослин.

Скрізь у плантаціях картоплі, томатів розвивається та шкодить колорадський жук, яким заселено 25-100% рослин. Фітофтороз, альтернаріоз картоплі за середнього ступеню проявився в усіх зонах на 3-10% рослин, на томатах ознаки хвороб виявлені на 1-5% рослин, подальшому розвитку хвороб сприятимуть агрокліматичні умови. На огірках розвиваються баштанна попелиця, тютюновий трипс.

У плантаціях усіх зон вирощування капусти розвиваються та шкодять гусениці капустяних біланів, молі, совок, капустяні попелиця, блішки личинки капустяної мухи. Рослинам цибулі здебільшого в приватному секторі суттєвої шкоди завдають личинки цибулевої мухи, триває розвиток та шкідливість личинок цибулевого прихованохоботника. Ураження рослин культури пероноспорозом спостерігається у більшості областей, де розвитку хвороби сприяли різкі коливання температури та вологість.

Повсюдно в садах масово заселяють дерева сисні шкідники, розвиваються та шкодять гусениці яблуневої плодожерки І-покоління, у південних та східних областях відмічається заляльковування, очікується виліт метеликів ІІ покоління. Поширюються плодова гниль, парша, борошниста роса. У виноградниках Миколаївської, Одеської та Херсонської областей спостерігається літ метеликів ІІ покоління гронової листокрутки. Набувають поширення мілдью, оїдіум.

На пасовищах, неугіддях, луках, узбіччях доріг, багаторічних травах  Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей триває розвиток саранових нестадних (кобилок, коників) та стадних (італійського пруса) видів, які перебувають у ІІ-V віках. Личинки (нестадних видів) чисельністю 0,5-3 екз. на кв.м живляться в місцях резервацій.

Лучний метелик. На неугіддях з квітучою рослинністю, узбіччях доріг, в крайових смугах просапних, овочевих та багаторічних травах триває відродження та живлення гусениць шкідника, середня чисельність якого не становить 1-3 екз. на кв.м. У Херсонській області відмічено закінчення живлення гусениць першого покоління шкідника та почалося їх за лялькування у ґрунті.

Повсюди відмічається масовий літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання, у південних областях відродження та живлення гусениць (0,5-1 екз. на кожну з 1-3% заселених рослин). Для обмеження шкідливості фітофага слід провести випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць. Також за наявності яйцекладок на 18% рослин або 6-8% рослин з гусеницями застосовують дозволенні до використання інсектициди.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур