У Степу, південному та центральному Лісостепу клоп шкідлива черепашка за чисельності 0,2-2, осередково до 3 екз. на кв.м (Луганська, Херсонська, Харківська обл.) заселив 10-50% площ озимих, 19-25% площ ярих зернових культур, де пошкодив 1-8% рослин. Відмічається масове відкладання яєць клопами, до 25% яких заражено теленомінами. В степових областях відроджуються личинки фітофага (0,5-2 екз. на кв.м), харчування яких в колосках призводить до щуплості та погіршення якості зерна. Повсюди розвиваються та шкодять злакові попелиці, мухи, пшеничний трипс, хлібні п’явиці, в південних областях злакова листовійка, інші фітофаги, якими заселено 5-15, осередково 26% рослин. В Одеській області відмічено літ пильщиків та крайове заселення посівів зернових колосових культур хлібними жуками (жук-кузька 100%).

Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки слід проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2-х і більше, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на кв.м дозволеними пестицидами, що ефективно проти супутніх шкідників.

Скрізь 1-25, макс. 48% рослин зернових культур хворіють на борошнисту росу, септоріоз, буру листкову іржу, гельмінтоспоріоз, осередково кореневі гнилі, піренофороз. Найефективніший період для оздоровлення рослин за швидкого наростання захворювання листкової поверхні та колоса – є фаза колосіння-цвітіння через обробку дозволеними до використання фунгіцидами.

2-13, макс. 18% (Вінницька обл.) рослин кукурудзи пошкоджено злаковими блішками, попелицями, личинками злакових мух, осередково кравчиком-головачем, південним сірим довгоносиком. В Одеській області на посівах відмічено початок льоту стеблового кукурудзяного метелика.

У посівах гороху триває заселення та розвиток бульбочкових довгоносиків, попелиць, якими пошкоджено 2-12, макс. 24% рослин, осередково рослини пошкоджує піщаний мідляк. Відмічено початок заселення посівів гороху жуками горохового зерноїда (брухуса). Із хвороб виявляють кореневі гнилі якими уражено 4% рослин. Сходи сої заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, попелиці, ґрунтові шкідники, осередково піщаний мідляк. У Черкаській області відмічено початок ураження сої септоріозом і пероноспорозом, у Полтавській – бактеріозом.

Рослинам соняшнику завдають шкоди cірий буряковий та південний довгоносики (переважно заселені прикрайові смуги), які за чисельності 0,2-1 екз. на кв.м пошкодили 2-9, макс. 30% рослин у слабкому та середньому, подекуди сильному ступенях. Піщаним мідляком за чисельності 1-3, макс. 5 екз. на кв.м пошкоджено 2-12% рослин (Кіровоградська, Чернівецька обл.). Подекуди дротяниками, личинками хрущів пошкоджено 1-5% рослин.

У посівах цукрових буряків звичайний та сірий буряковими довгоносиками за чисельності 0,1-1 екз. на кв.м пошкоджено 2-8, макс. 20% рослин у слабкому ступені в Київській області. Буряковою блішкою за чисельності 1,5-5 екз. на кв.м пошкоджено 3-21% рослин. У господарствах Вінницької, Сумської, Хмельницької областей відмічено заселення крайових смуг буряковою листковою попелицею, Тернопільської - буряковою мінуючою мухою, якими пошкоджено 3-7% рослин. Подекуди шкодять піщаний мідляк, дротяники, щитоноски та чорний довгоносик. На 1-5% рослин поширення має коренеїд (Київська, Сумська обл.), розвиток якого обмежують розпушуванням міжрядь.

Цукрові буряки у фазі ІІ-ІІІ пар справжніх листків за чисельності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту, за заселеності рослин попелицею до 10%, мінуючої мухи - 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Посівам озимого ріпаку (масове цвітіння) продовжують завдавати шкоди ріпакові квіткоїд, насіннєвий прихованохоботник, капустяна попелиця, хрестоцвіті клопи. Вони пошкодили 4-20, макс. 32% (Київська обл.) рослин переважно в слабкому ступені. Подекуди в посівах шкодять оленка волохата. Триває літ капустяних білана, молі, відмічено шкідливість капустяного стручкового комарика. Тепла і достатня волога погода сприяла розвитку збудників пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, бактеріозу якими уражено 3-12% рослин. Надалі уражене листя відмиратиме, а патогени інфікуватимуть стебла і стручки ріпаку, викликаючи його передчасне дозрівання, формування недорозвиненого насіння і розтріскування стручків. На ярому ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, квіткоїд чисельність яких контролюють через обробки дозволеними до використання препаратами.

В господарствах Рівненської області на молодих рослинах льону спостерігається живлення імаго льонової блішки, які пошкодили 1-4% рослин.

Колорадський жук повсюди за чисельності 2-8 імаго та 1-7, макс. 25 личинки на кущ (Одеська, Херсонська обл.) пошкодив 5-11, макс. 60% рослин картоплі у слабкому та середньому ступенях. У Степу та Лісостепу колорадський жук почав заселять розсаду томатів та інших пасльонових культур. На хрестоцвітих культурах розвиваються та шкодять хрестоцвіті блішки, клопи, капустяна муха, гусениці капустяного білана (Закарпатська обл.). На цибулі - цибулева муха.

У деяких районах Черкаської, Херсонської областей градом було пошкоджено та збито поодинокі нестиглі плоди абрикосу, вишні, сливи та черешні. Також внаслідок зливи дощовими потоками було замулено посіви томатів, які знаходились у початкових етапах розвитку.

В садах і виноградниках живиться комплекс листогризучих та сисних шкідників, розвиваються плодопошкоджуючі фітофаги, поширюються борошниста роса, подекуди парша, моніліоз, клястероспоріоз, кучерявість листків на персику. Триває літ, яйцекладка та відродження гусениць гронової листокрутки. Виноградним зуднем пошкоджено від 1% до 35 % листя (Херсонська обл.). Осередково у присадибному секторі Закарпатської області на листках винограду відмічено проявлення чорної гнилі, у старих виноградниках – чорної плямистості та оїдіуму на листках. У Одеській областях 5% листя уражено мільдью.

У Волинській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Черкаській та інших областях триває літ травневих хрущів, подекуди оленки волохатої. За хвилину спостережень пролітає 4-15 травневих хрущів, розпочався літ червневих. Пошкоджено 10-42, макс. 50% (Чернігівська обл.) дерев у лісосмугах, осередково плодових культур, за чисельності 8-25 імаго на дерево. Завершується їх живлення, спарювання та почався розліт самиць на яйцекладку.

У Запорізькій, Луганській, Одеській, Херсонській та інших південних областях на неорних землях і пасовищах триває відродження личинок нестадних (0,5-3 екз. на кв.м) і стадних (італійський прус – 0,5-1 екз. на кв.м, Одеська, Херсонська обл.) саранових. У Лісостепу розпочалось відродження нестадних саранових. Інтенсивність відродження личинок зростає через підвищені температури повітря.

У Степу та Лісостепу на неугіддях та просапних культурах відмічається літ лучного метелика, інтенсивністю 1-3 (Херсонська обл.) екз. на 10 кроків. Повсюди наявність квітучої рослинності, тепла, наявність вологи сприятимуть розвиткові та реалізації потенційної плодючості метеликів.

В усіх ґрунтово-кліматичних зонах триває літ метеликів підгризаючих та листогризучих совок, відродження у багаторічних травах і на озимому ріпаку гусениць совки-гамма (Вінницька, Харківська обл.). Наразі для більшості видів совок складаються сприятливі умови для їх розвитку.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.