Організація харчування учнів в загальноосвітніх навчальних закладах є однією з найважливіших складових у формуванні дитячого організму. Незбалансоване харчування та систематичне вживання продуктів, що містять синтетичні добавки, негативно впливає на стан здоров’я дитини.

У період реформування всієї системи освіти настав час і для змін в дитячому харчуванні, основні вимоги до якого встановлені Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти.

У першу чергу зміни стосуються обмеження вживання солі, цукру та жирів.

Так, всі продукти, в т. ч. кисломолочні, мають бути без підсолоджувачів та містити не більше 10 г цукру на 100 г готового продукту, але при цьому напої (чай, компот, узвар тощо) та пастеризовані соки повинні бути виготовлені без додавання цукру взагалі. В процесі приготування їжі слід використовувати виключно йодовану сіль, причому щоденне споживання солі при п’ятиразовому харчуванні не повинно перевищувати 4 г на день для учнів 1-4 класів та 5 г на день для учнів 5-11 класів.

З харчових жирів можливе використання тільки рослинної олії та масла вершкового, причому рафінована рослинна олія повинна містити не більше 50 % мононенасичених жирів і менше 40 % поліненасичених, а вершкове масло з вмістом не менше ніж 72 % молочного жиру. Усі страви та продукти повинні містити не більше 10 г жиру на 100 г готового продукту.

Лише раз на тиждень дозволяється передбачити по одній порції смажених страв з овочів та м’яса або риби.

Пропонується суттєво збільшити споживання овочів та фруктів. Так, щоденно на сніданок, обід та вечерю необхідно включати сукупно п’ять порцій овочів та фруктів, з них не менше 3 разів на тиждень по одній порції зі свіжих овочів. Слід дотримуватись співвідношення: три порції овочів на дві порції фруктів. В приблизному меню необхідно передбачити три або більше різновидів страв з фруктів та ягід, таких як компоти, киселі, кулінарні вироби з тіста з овочами та фруктами.

М’ясо можна використовувати тільки охолоджене. Морська риба повинна готуватись, принаймні, один раз на тиждень, а страви з м’яса – не менше 2 разів. Слід зазначити, що вживання м’ясних продуктів промислового виробництва нормативним документом не передбачено.

Торкнулись зміни і харчових продуктів, призначених до реалізації в буфетах. Відтепер, крім виробів з кремом, морозива, харчових концентратів, газованих напоїв, грибів, заборонено реалізацію м’ясних та рибних продуктів промислового та кулінарного виробництва, рибних, м’ясних, плодоовочевих та інших консервів промислового виробництва, кави та кавових напоїв.

Отже, бутерброди можуть бути з яйцем, сиром твердим, вершковим маслом, зеленню, свіжими або сухими прянощами, переробленими бобовими продуктами, горіхами, насінням без додавання солі і соусів, овочами та фруктами. Слід зазначити, що можливе використання кетчупу, для виробництва якого використано не менше 120 г помідорів для отримання 100 г готового продукту.

Також, не дозволяється реалізація продуктів із вмістом синтетичних барвників, підсолоджувачів, підсилювачів смаку, консервантів. Серед ароматизаторів дозволено вміст ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту.

Хлібобулочні вироби та борошняні кулінарні вироби з тіста мають бути виготовлені на основі житнього або цільнозернового житнього, пшеничного, змішаного або безглютенового борошна.

Особливу увагу слід звернути на організацію харчування дітей з особливими дієтичними потребами, яке повинно здійснюватись на підставі медичної довідки, виданої сімейним лікарем чи педіатром із зазначенням рекомендацій щодо обмеження/виключення відповідних харчових продуктів, напоїв, страв та із встановленням відповідного діагнозу. Енергетична та поживна цінність харчування для таких учнів повинна відповідати статево-віковим нормам та бути забезпечена адекватною заміною тих харчових продуктів, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість.