Держпродспоживслужба продовжує діалог з німецькими партнерами з питань євроінтеграції

Попри воєнні виклики, Україна продовжує системно наближати державний контроль до стандартів ЄС. Саме з цього розпочав зустріч Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук з із новопризначеною Аташе з питань сільського господарства Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні Івонн Ґааль. 

Попри те, що пані Аташе перебуває в Україні лише перші тижні своєї дипломатичної місії, сторони одразу перейшли до змістовної діалогу. Це вже друга зустріч — перше знайомство відбулося у Берліні під час міжнародної виставки Grüne Woche. Відтак нинішній діалог став продовженням домовленостей, досягнутих під час робочого візиту керівництва Держпродспоживслужби до Німеччини у січні.

До команди Держпродспоживслужби під час зустрічі долучилися перший заступник Голови Олег Осіян, заступник Голови Володимир Кустуров, радники Голови Оксана Осьмачко та Соломія Старосольська та фахівці служби. Такий склад учасників забезпечив комплексний розгляд питань як стратегічного, так і галузевого напрямків.

У центрі розмови — не формальності, а конкретні кроки до технічної еквівалентності з ЄС та взаємного визнання української системи контролю.

Сергій Ткачук наголосив: «Держпродспоживслужба як компетентний орган у системі «від лану до столу» забезпечує повний цикл державного контролю — від первинного виробництва до роздрібної торгівлі та захисту прав споживачів. Також важливо зазначити, що наші повноваження розповсюджуються і на  безпечності нехарчової продукції, рекламу, ціноутворення, а також реєстрацію сільськогосподарської техніка. Це майже 20 напрямів діяльності. Попри умови воєнного стану, Держпродспоживслужба зберігає спроможність виконувати вимоги ЄС щодо ризик-орієнтованого контролю, простежуваності та управління ризиками».

Україна не знижує стандартів, а навпаки — пришвидшує імплементацію acquis ЄС у межах переговорного процесу, зокрема за розділами 11, 12 та 28.

«Наше завдання — не просто адаптувати законодавство, а забезпечити повну еквівалентність системі контролю ЄС. Це питання довіри до системи українського контролю та стабільності експорту», — підкреслив очільник служби.

Окрему увагу приділили співпраці з німецькими компетентними органами, зокрема з Bundesamt für Verbraucherschutz und Lebensmittelsicherheit (BVL). Йдеться про експертну підтримку, обмін досвідом та спільні навчальні програми. 

В цьому направлені є перші кроки - вже в січні цього року між Держпродспоживслужбою та Федеральним німецьким інститутом з оцінки ризиків (German Federal Institute for Risk Assessment (BfR)) підписано Меморандум про взаєморозуміння.

Українська сторона презентувала результати лабораторної реформи та плани на 2026–2027 роки. Йдеться про формування національних референс-лабораторій, розширення акредитації за стандартом ISO/IEC 17025, уніфікацію методик та проведення регулярних міжлабораторних порівнянь. Мета — щоб результати українських досліджень визнавалися на рівні ЄС без додаткових перевірок.

Окремий блок переговорів стосувався розвитку системи моніторингу протимікробної резистентності (AMR) у підході «Єдине здоров’я» (One Health) та підготовки до системного звітування до European Food Safety Authority (EFSA). Також обговорили питання щодо виявлення метронідазолу у сироватці крові.

Також йшлося про цифровізацію державного контролю — інтеграцію реєстрів, розвиток LIMS і PHIS, сумісність із європейськими ІТ-системами. Прозорість, простежуваність і аналітика ризиків — основа нової моделі управління.

Сторони обговорили і посилення співпраці у сфері захисту прав споживачів: ризик-орієнтований ринковий нагляд, контроль маркування, реагування на недобросовісні практики та моніторинг електронної комерції. Для України це не лише вимога переговорного процесу, а й питання довіри громадян до державних інституцій.

Зустріч підтвердила: партнерство з Німеччиною — це не декларації, а спільна робота над стандартами, які відкривають українській продукції шлях до Єдиного ринку ЄС.