Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін провів круглий стіл щодо проблематики розробки перспективних алгоритмів підвищення кваліфікації спеціалістів (лікарів) ветеринарної медицини у зв’язку із введенням в дію Закону України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин».
Серед учасників заходу: представники органів державної влади, науковці, освітяни, члени Науково-методичної ради Держпродспоживслужби, ветеринарні лікарі .
Сергій Захарін повідомив, що за дорученням Голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука вживаються комплексні заходи для організації належного виконання законодавства у сферах ветеринарної медицини та благополуччя тварин. Одне із ключових питань – організація та підтримка функціонування дієвої системи підвищення кваліфікації спеціалістів (лікарів) ветеринарної медицини, а також фахівців, які працюють у сфері благополуччя тварин. Законом України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», який щойно набув чинності, запроваджено низку новел, що відповідають кращим європейським стандартам.
Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Ігор Лоцкін розказав про перспективні тематики освітньої діяльності, які є актуальними для практичних фахівців в контексті підвищення їхньої кваліфікації. Окрім того, надано детальні роз’яснення щодо можливих форм організації взаємодії закладів освіти та державних органів в питанні моніторингу ефективності відповідної діяльності.
Декан факультету ветеринарної медицини Національного біоресурсів та природокористування Олександр Вальчук повідомив про новітні тематики навчання за програмами (планами) підвищення кваліфікації спеціалістів (лікарів) ветеринарної медицини, які враховують новели, зафіксовані у Законі України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин». Зміст навчання грунтується, серед іншого, на результатах наукової діяльності профільних кафедр факультету. Водночас, університети мають гнучко реагувати на запити сумлінних роботодавців, найбільшим серед яких є Держпродспоживслужба.
Проректорка Миколаївського національного аграрного університету Антоніна Дробітько звернула увагу на необхідність поглибленого опрацювання та вивчення європейських стандартів та директив, які визначають механізми практичної діяльності у сферах ветеринарної медицини, ідентифікації тварин, лабораторної діагностики, моніторингу простежуваності продуктів харчування.
Учасники круглого столу обмінялися думками щодо актуальних питань подальшої розробки та імплементації перспективних алгоритмів підвищення кваліфікації спеціалістів (лікарів) ветеринарної медицини у зв’язку із введенням в дію Закону України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин». За результатами засідання сформульовано пропозиції, які будуть враховані в реальній практиці державного управління.
«Як вже повідомлялося, з березня вступив в дію Закон України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин». Запроваджено низку новел щодо організації підвищення кваліфікації спеціалістів (лікарів) ветеринарної медицини, а також фахівців у сфері благополуччя тварин. Відповідні алгоритми передбачають активну залученість Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Відповідно, виникає необхідність опрацювання перспективних алгоритмів реалізації відповідних законодавчих норм. Хочу подякувати небайдужим науковцям та представникам громадськості за цікаві пропозиції та ініціативи. Як і завжди, закликаємо до подальшого обговорення небайдужих представників профільних громадських організацій та бізнес-асоціацій», - зазначив Сергій Захарін.